№3-4(50-51)(2016)

Ділова спільнота України вирішила консолідувати власні зусилля заради економічного зростання держави. 18 березня 2016 року в Києві пройшов Український форум бізнесу, де зібралася майже тисяча представників великого та середнього бізнесу. Під час проведення заходу був опублікований меморандум до керівництва держави (Президента та уряду).

Представники великого та середнього бізнесу розробили проект плану невідкладних заходів щодо подолання надзвичайної ситуації в економіці України. На форумі спікери від бізнесу запропонували владі та суспільству договір, у якому бізнес бере на себе відповідальність за економічне зростання країни, влада забезпечує умови цього зростання, а суспільство контролює дії влади та бізнесу.

За словами голови Федерації роботодавців автомобільної галузі, голови наглядової, ради ПрАТ «Єврокар» Олега Боярина: «Професійне та відповідальне державне управління країною, яке базується на чіткому плані дій щодо досягнення конкретних цілей, є основоположним елементом для виходу країни із кризи у найкоротший термін».

Основні причини, що спонукали бізнес-структури перейти до майже ультимативної форми спілкування з владою: відсутність у влади і єдиної чіткої стратегії щодо виходу з кризи, і бажання брати на себе відповідальність за хибні кроки чи бездіяльність.

«На тлі фокусування уряду на розв’язанні поточних ситуативних проблем та, як наслідок, відсутності зрозумілої бізнесу й суспільству стратегії розвитку держави укорінилася згубна кадрова практика комплектування державних органів за принципами особистої відданості, політичної кон’юнктури навколо забезпечення доступу до розподілу ресурсів», – підкреслив співзасновник Громадянської платформи Нова Країна Владислав Оленченко.

Інститути влади неспроможні подолати міжпартійні чвари, принизливі для громадянського суспільства за духом і недержавницькі за суттю, щодо відповідальності за важке економічне становище країни.
План невідкладних заходів для подолання надзвичайної ситуації в економіці України передбачає низку змін у чинному законодавстві. Наразі пропонується внести зміни до Кримінального кодексу задля створення безпеки підприємництва та захисту прав власності. Основні з них стосуються визначення особистої відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за завдану шкоду майну, втрати, які суб’єкти підприємницької діяльності зазнали через їхні незаконні рішення, дії або без­діяльність.

Також владі пропонують прийняти доктрину прискореного економічного зростання і модернізації українського виробництва на 2016–2025 роки як орієнтир для узгодження дій влади та бізнесу щодо виходу з кризи й економічного розвитку краї­ни. А також приділити увагу інвестиційним проектам і підтримати виробництва, що працюють у реальному секторі економіки.

«Для нас важливіші не кредити МВФ, а інвестиції в Україну, в нові технології, у створення нових робочих місць. В Україні наразі відсутній фундамент для розвитку економіки. Ми не маємо промислової, ефективної фіскальної й економічної політики. Саме тому бізнес сьогодні консолідується навколо єдиної мети – економічного зростання та добробуту населення», – сказав президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Уряду країни пропонують переглянути фіскальну політику та приділити увагу впровадженню механізмів підтримки інвестиційних проектів, залучених для розвитку виробництва і модернізації потужностей; компенсації інвестору коштів, вкладених у створення інфраструктури (енерго- та водопостачання, під’їзні дороги тощо), зокрема в рамках державно-приватного партнерства. Закликають ввести мораторій на внесення змін до податкового законодавства щодо введення нових податків, підвищення ставок (за винятком індексації) протягом 3 років після завершення податкової реформи.

Є пропозиція розглянути передачу функцій із забезпечення формування єдиної державної митної політики від Міністерства фінансів до Міністерства економічного розвитку та торгівлі,відновити дію Митно-тарифної ради.

У тексті документа, що буде направлений керівництву України на розгляд, також міститься заява:
«Ми, власники великого та середнього бізнесу, усвідомлюємо, що частина відповідальності за нинішню кризу лежить на нас. Тому заради економічного зростання бізнес бере на себе такі зобов’язання:

• зобов’язуємося інвестувати персонально та залучати інвестиції в економіку України і створювати робочі місця з гідними умовами праці та її оплати;
• гарантуємо чесність та прозорість сплати нами особисто і нашими компаніями податків до українського бюджету;
• не фінансуємо непрозоро політиків та політичні проекти;
• зацікавлені в справедливому правосудді і прозорих єдиних правилах роботи в Україні. Ми готові сприяти створенню таких правил та зобов’язуємося їх дотримуватися;
• створимо в найкоротший термін на засадах і принципах цієї декларації та персоніфікованої відповідальності об’єднання підприємців України з метою формування консолідованого суб’єкта укладання нового суспільного договору».

Для виконання вказаних цілей та зобов’язань бізнес створює фонд для роботи над суспільним договором, розробки довгострокової економічної стратегії України, проведення на її основі глибоких, швидких і системних реформ, підтримки ініціатив соціально активних громадян та їх об’єднань для створення нових суспільних інститутів і вирішення завдань розвитку.

Організатори форуму запросили український бізнес незалежно від його розміру,що підтримує зазначені цілі та принципи, приєднатися до декларації.

«На форумі ми демонструємо європейську позицію всього українського бізнесу. Бізнес-спільнота показує приклад того, як правильно вести діалог між собою і з державою з погляду відстоювання інтересів країни», – заявив президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чи­жиков.
Учасники Українського форуму бізнесу також обіцяли звернутися до бізнес-спільноти та громадянського суспільства Нідерландів із проханням підтримати на референдумі 6 квітня ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Прецедентом звернення стала стурбованість через повільну реалізацію угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Проведення референдуму в Нідерландах щодо асоціації, відкладення на невизначений термін надання Україні безвізового режиму попри оптимістичні заяви європейських чиновників і політиків сприймається як певна загроза для України на шляху європейської інтеграції.

Наприкінці події взяв слово запрошений як гість народний депутат Борислав Береза. Він підкреслив, що досягти мети, задекларованої у меморандумі, можливо лише в тому випадку, якщо бізнес, влада та суспільство об’єднають свої зусилля і діятимуть одностайно для виконання поставлених умов.