№3-4(50-51)(2016)

Група громадських експертів Реанімаційного пакету реформ, стратегічних дорадчих груп, Міжнародного благодійного фонду «Відродження», Громадянської платформи Нова Країна, громадських організацій «EasyBusiness» та «Професійний уряд» підготували план дій для подолання урядово-парламентської кризи.

Пропозиції обговорювали в Україн­сь­кому кризовому медіа-центрі 14 березня 2016 року – напередодні широкого оприлюднення. Відкриваючи дискусію, керівник медіа-центру Тарас Качка наголосив, що експерти намагаються допомогти врегулювати владну кризу різними порадами і пропозиціями. 

Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук зробив наголос на тому, що ініціативна група з розробки реформ визначила пріоритетною реформу системи державного управління. За його словами, за два роки державна машина не спромоглася ані виробляти ефективні реформи, ані їх впроваджувати. Тому в ідеалі нині – сформувати технічний уряд, а не проводити дострокові вибори. 

Експерт переконаний, що ще на етапі його формування потрібно виконати кілька умов. Перша з них – в уряд мають призначатися особи, готові з першого дня виробляти і впроваджувати конкретні заходи з реформування країни у секторах своєї відповідальності. Друга – у новому уряді повинні бути посади віце-прем’єр-міністрів з адміністративної реформи та європейської інтеграції. При цьому можна скоротити низку інших, зокрема міністра Кабміну та інформаційної політики. Третя вимога – має бути забезпечене чітке розмежування влади і бізнесу.

Окрім цього, потрібно внести зміни до Закону про Кабінет Міністрів і центральні органи виконавчої влади, оскільки є кілька системних проблем функціонування органів виконавчої влади,які можна вирішити лише через законодавчі зміни. По-перше, зосередження міністерств лише на формуванні політики, тобто в них потрібно забрати всі поточні адміністративні функції. По-друге, надати можливість міністрам формувати свої політичні кабінети та апарати в міністерствах, тобто самостійно обирати заступників, а не отримувати їх від парламенту чи Кабміну. 

Варто забезпечити колегіальність уряду, відкритість його роботи, бо нині багато рішень приймається за процедурою невідкладних випадків. Про проекти урядових рішень тоді не знають навіть самі урядовці, не кажучи про громадськість чи бізнес. У законодавстві потрібно закласти таку модель, заякою наші міністерства мають функціонувати на основі аналізу політики, а не виконання доручень зверху. 

Для кожного міністерства повинна бути сформована місія, укрупнені департаменти підконкретні напрями реформ. Фахівців потрібно брати на нові умови оплати праці та завдання. А найпершим завданням для нового уряду експерт бачить забезпечення виконання нового Закону про державну службу, зокрема формування комісії з питань державної служби і призначення державних секретарів міністерств. 

Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький звернув увагу, що експерти реформ пропонують уже третій документ, який називається планом дій для подолання урядово-парламентської кризи. При цьому експерт застеріг, що ідея подолати кризушляхом дострокових парламентських виборів містить численні ризики, адже немає відповідного виборчого законодавства, яке б забезпечило обрання адекватних представників населення до парламенту. Це несе загрозу реформам, які будуть уповільнені або призупинені, існують фінансово-економічні ризики, загроза дефолту, значна інфляція. Ще один ризик – втрата міжнародного авторитету України в очах західних партнерів. 

Сценарій, який пропонують експерти, – призначення технічного уряду. Євген Бистрицький заперечив, що це дасть можливість парламентським політичним силам впливати на уряд, і він може підпасти під керівництво президентської гілки влади. Але коли уряд призначатиметься парламентом, у тому числі на конкурсних засадах, парламент збереже повну можливість контролювати його дії та виробляти публічні політики подолання кризи і продовження реформ. На думку експерта, втілення такого сценарію – єдина можливість подолати урядово-парламентську кризу. 

Виконавчий директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський наголосив, що найпершим завданням технократичного уряду має стати унеможливлення корупції, а пріоритетом – приватизація та реформа державної власності, яка нині є основним джерелом корупції в Україні. Підприватизацію має потрапити все, що не має стратегічного значення, а в рамках реформи управління державною власністю необхідно унеможливити політичний вплив на керівництво державними та комунальними підприємствами. 

Другий ключовий напрям – зниження ролі держави в перерозподілі доходів. Потрібно запустити програму комплексного перерозподілу державних витрат, продовжити реформи державних закупівель, верифікацію соціальних виплат, а також запровадити повноцінну перевірку майнового стану одержувачів державних виплат, субсидій та безкоштовних державних послуг для того, щоб забезпечити ефективне витрачання суспільних коштів. 

Третій пункт – завершення податкової реформи до червня цього року, щоб зміни набули чинності через півроку відповідно до законодавства і забезпечили рівні правила гри для підприємств, зменшили витрати платників податків на дотримання податкового законодавства та виключили можливості для корупції з боку податкових органів. 

Четвертий пріоритет – усунення вузьких місць в інвестиційному кліматі. У 2015 році частка інвестицій у ВВП України впала до менш ніж 12 %, хоча 10 років тому вона була вдвічі більшою. Це є ключовою проблемою, що унеможливлює економічне зростання за напрямами, на яких необхідно сфокусуватися, зокрема запровадження гарантованого відшкодування експортерам ПДВ в автоматичному режимі, зняття заборони продажу землі сільськогосподарського призначення з наступного року, скасування обмежень на виплати дивідендів за кордон і формування плану повного по­етапного скасування капітальних обмежень, як можливий варіант – створення спеціального суду для великих інвесторів та запуск програми залучення інвесторів на рівні перших осіб держави. 

П’ятий пункт – створення умов для розвитку бізнесу. Потрібно спростити валютне регулювання та скасувати всі обмеження на валютні розрахунки за торговельними операціями. Окрім цього – пенсійна реформа, запуск накопичувального компонента і розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. 

Директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна наголосила: наразі настав вирішальний момент, коли активна частина суспільства у повний голос заявила про те, що потрібно реалізовувати необхідні реформи. Головною проблемою вона назвала корупцію і неготовність нинішнього парламенту боротися з нею. Виконавчий директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран наголосив, що парламенту та уряду необхідно сконцентруватися на трьох ключових напрямах. 

Слід працювати над імплементацією законів, ухвалених минулого року. Йдеться, зокрема, про повноцінний запуск роботи Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з питань запобігання корупції, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Важливим є питання щодо дії Закону про державне фінансування політичних партій, який дасть можливість чітко побачити, хто фінансує партії і хто за ними стоїть.

Аналізуючи реформу публічних фінансів, експерт звернув увагу на необхідність оптимізації публічних видатків, у тому числі державного бюджету, та роботи державних банків. Кабмін уже затвердив нову концепцію реформування державних банків, однак її дуже не хочуть приймати депутати. Окрім того, має повноцінно працювати Рахункова палата, важливо змінити принцип формування бюджету. «Ми зараз говоримо про доцільність впровадження програми цільового методу, зміну підходів до цього формування. А ще – зміну згубної практики, коли проекти бюджетів вносяться за дві години до голосування», – додав він. 

Експерт групи Реанімаційного пакету реформ «Судова реформа», член ради Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков зауважив, що проблемою є не лише небажання міністрів, інших політиків здійснювати реформи, а правила, які не дозволяють ані Кабінету Міністрів, ані Верховній Раді ефективно працювати. Тому, за його словами, без нових законів про вибори і Кабінет Міністрів України, належного впровадження Закону про державну службу не можна говорити про жодні реформи взагалі. Не варто оминати увагою й судову реформу, оскільки ситуація із судами катастрофічна, рівень довіри до судової влади нижче 5 %, а держава повинна мати систему контро­лю рішень і діяльності суб’єктів владних повноважень. У цьому контексті експерт підкреслює, що зміни до Конституції в частині судоустрою не можна приймати без пакету документів, які б деталізували, як і коли відбудеться надання незалежності судовій гілці влади, що робити з адвокатурою, прокуратурою тощо.