№3-4(50-51)(2016)

З 15 березня 2016 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1151, якою вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 р. № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта».

Згідно з цим документом будь-який проект регуляторного акта супроводжуватиметься цифровими розрахунками як загального регуляторного впливу, так і М-тестом. Така методика запроваджена для того, щоб рішення влади були економічно обґрунтованими та ефективними, а розробник проекту регуляторного акта міг у доступній суспільству формі довести економічну доцільність свого рішення. 

Обговоренню постанови і проблем дерегулювання загалом була присвячена дискусія на круглому столі «Дерегулювання економіки: виклики, пріоритети, перспективи», який відбувся 15 березня 2016 року в Національному інституті стратегічних досліджень. Участь у ньому взяли науковці, представники органів влади, бізнесу та громадськості, які поділилися баченням нинішніх проблем дерегулювання економіки в Україні та шляхів їх розв’язання. 

Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Власюк у вступному слові зазначив, що дерегулювання можна віднести до небагатьох сфер, яка демонструє позитивну динаміку та результати. У 2015 році тут було зроблено більше, аніж за попереднє десятиріччя. Проте окремі рішення щодо дерегулювання можна вважати половинчастими, є певна вибірковість у різних сферах економіки, адже левова частка змін стосується вузьких напрямів господарської діяльності, наприклад, аграрної, IT, нафтової галузей. Ще одним проблемним аспектом у сфері дерегулювання, за його словами, стала неподолана декларативність та імітаційність у його реалізації. Спротив бюрократичної системи поховав багато добрих намірів, саме тому фахівці повинні виробити єдину лінію щодо подолання деформацій у сфері дерегулювання. 

Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна висловила сподівання, що 2016 рік може стати роком повноцінного впровадження європейського способу прийняття державних рішень. Зокрема, в оприлюдненому плані дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік йдеться про запровадження принципу кращого регулювання – OITO «one in – two out», тобто коли увага зосереджується не на кількості регуляцій, а на їхній вартості. 

Крім того, бізнес-спільнота отримала змогу впливати на рішення влади ще на етапі їх формування. Відтепер підприємництво також апелюватиме до розрахунків та матиме змогу доводити недоцільність державних регулювань. Саме такий діалог між владою, бізнесом і громадськістю дасть змогу зменшити витрати бізнесу на адміністрування та запустити економіку нашої країни, переконана голова ДРС.
Учасники круглого столу зазначали, що минулого року основні зусилля у сфері дерегулювання були спрямовані на створення законодавства та нормативно-правової бази з превалюванням оцінювання виконання реформи за кількістю розроблених актів без урахування їх практичної імплементації і впливу цих актів на економіку, а напрями законотворчої та нормотворчої діяльності неповною мірою відповідали програмним завданням, очікуванням громадянського суспільства та проблемам, ідентифікованим у процесі міжнародного рейтингування.

Заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвит­ку НАН України Юрій Іванов навів дані: із завдань дерегулювання, визначених «Стратегією-2020» на 2015 рік, 5 – зроблено, 5 – частково зроблено, 4 – не зроблено, із програми діяльності уряду 5 – вирішено, 2 – частково вирішено, 6 – не зроблено. Заступник бізнес-омбудсмена України Тетяна Коротка зазначила, що офіс бізнес-омбудсмена підготував 21 пропозицію до плану дерегулювання, які передані до відповідного центру при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. 

Голова ради Федерації роботодавців, експертних організацій і інспекційних органів Вадим Гудошник звернув увагу на необхідність ухвалення законопроекту, який охоплює дозвільні документи в багатьох галузях економіки. Голова Комітету з питань регуляторної політики громадської ради при ДРС, директор Центру комерційного права Валентина Данішевська закликала представників підприємницьких кіл брати участь в обрахуванні даних, необхідних для аналізу регуляторного впливу, та до пошуку моделі ефективного регулювання. 

Професор кафедри фінансів КНУ імені Тараса Шевченка Захарій Варналій наголосив на доцільності перегляду статусу регуляторної політики, системності та інституційного підходу до вирішення проблем дерегулювання, насамперед у частині визначення статусу регуляторної політики, її пріоритетного напряму, скорочення витрат на виконання податкового обов’язку. Директор департаменту інформаційних технологій компанії «QB Technology» Володимир Козирєв зупинився наінформаційній складовій взаємодії бізнесу з державними органами, а також поділився досвідом розробки систем телеметричного контролю фіскальних і розрахункових операцій. 

Учасники дискусії висловили низку зауважень та пропозицій. У їх числі: перенесення акцентів з оцінки кількості нормативних актів на оцінку ступеня досягнення їхнього прогнозованого впливу на фактичні результати економічної діяльності; гармонізація та узгодження завдань політики дерегулювання з пріоритетами програмних документів, міжнародних оцінок і потреб бізнесу й громадськості; перегляд технології надання адміністративних послуг на основі методології раціоналізації бізнес-процесів тощо.