№5(16)(2013)

Після відпочинку на початку травня депутати нарешті налаштувалися на роботу.
До проекту розкладу пленарних засідань парламенту на перший тиждень включили
101 питання. Голова Верховної Ради України Володимир Рибак висловив сподівання,
що «після травневих свят сесійна робота стане більш продуктивною».
Тим паче що на розгляді у комітетах вже зібралося 1080 законопроектів, з яких майже
220 розглянуто на засіданнях, а 160 – у сесійній залі.

На початку пленарного засідання 14 травня було оголошено про нові міжфракційні об’єднання. Зокрема, об’єднання «За розвиток місцевого самоврядування» очолив депутат від Партії регіонів Євген Карташов, об’єднання «З питань співпраці з країнами Африки, Азії та Латинської Америки» – народний депутат від Партії регіонів Сергій Гриневецький, а об’єднання «За чистий Дніпро» – «регіонал» Юрій Шаповалов. Таким чином, за неповних п’ять місяців роботи Верховної Ради України сьомого скликання депутати створили 40 міжфракційних об’єднань.
Згодом народні обранці вирішили не порушувати «традицій», котрі склалися останнім часом. Після того, як лідер комуністів Петро Симоненко почав свій виступ російською мовою, «свободівці» голосно заскандували «Українська!», б’ючи руками і книжками об стіл. Володимир Рибак обурився: «У нас сьогодні серйозна діяльність. Усі мають бути свідомі щодо напруженої роботи. Ми перебуваємо не на мітингу, а у вищому законодавчому органі».
Щоб якось вплинути на шумові ефекти політичних супротивників, спікер повідомив, що на його доручення у Верховній Раді проводяться заміри рівня шуму у залі засідань. «На жаль, слід констатувати, що парламентські будні часто сповнені непродуктивним гаянням часу на галасливі з’ясування не стільки істини, скільки створення піар-приводів для популістської самореклами. Врешті-решт, нагнітання децибельного фону в сесійній залі не створює ні робочу атмосферу, ні надає позитивного іміджу парламенту», – заявив він, додавши, що з цього приводу матиме розмови з керівниками фракцій.
Водночас проти прагнення «свободівців» змусити всіх у вищому законодавчому органі держави розмовляти державною мовою виступила низка депутатів. Народний депутат від фракції Партії регіонів Володимир Олійник припустив, що всі її представники на знак протесту проти дій «Свободи» говоритимуть у парламенті лише російською мовою. «Я не виключаю, що на дії «Свободи» буде зворотна реакція, і вона буде цікавою... Виступатимуть усі російською мовою», – сказав він, зауваживши, що у разі виступів російською більшості депутатів «свободівці» «швидко охрипнуть».

Парламентарій підкреслив, що більшість уже не вигукують «фашисти» під час виступів «свободівців». «Ми це зробили для того, щоб дати їм сигнал: хлопці, припиняйте кричати «Українською!», бо є закон, і там чітко прописано, що лише головуючий має виступати виключно українською, інші можуть розмовляти іншою мовою». У цьому контексті нардеп порадив «свободівцям» наполягати на перекладі: «Добивайтеся перекладу – чи синхронно, чи вам будуть давати на навушники, але не кричіть, не заважайте працювати». До них долучився народний депутат від фракції Партії регіонів Олександр Стоян, який також заявив, що на знак протесту проти дій «Свободи» виступатиме в парламенті російською мовою.

Питання, винесені на розгляд у травні, справді вимагали серйозного підходу. Це, насамперед, низка законопроектів з євроінтеграційного пакету, 23 – урядових та 2 – президентських проекти. Після суперечок депутати все ж таки розпочали конструктивну роботу та ухвалили у першому читанні та в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики. Документом запроваджується перевірка осіб, котрі претендують на посаду державних чиновників, регулювання механізмів оприлюднення даних, вказаних у деклараціях про доходи, а також внесення цих даних до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
Проте парламент вирішив відкласти розгляд законопроекту про дискримінацію в Україні. На прохання глави фракції Партії регіонів Олександра Єфремова цей проект, який стосується прав сексуальних меншин і входить до переліку євроінтеграційних законопроектів, був вилучений з порядку денного. Провалили питання зняття депутатської недоторканності. За проект закону, авторами якого є народні депутати Микола Томенко, Сергій Міщенко і Сергій Сас, проголосували лише 190 нардепів. Автори документа пропонували зняти недоторканність не лише з народних депутатів, а й з Президента та суддів.

Далі Рада прийняла закон про індексацію пенсій. Зміни передбачають включення до страхового стажу періодів перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, надання можливості непрацездатним дітям отримувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Також передбачається удосконалення механізму визначення коефіцієнта зарплати за неповний місяць страхового стажу, надання можливості пенсіонеру під час визначення зарплати для обчислення пенсії виключити періоди одержання допомоги за безробіттям. Згідно з документом, відбудеться зміна механізму щорічного перерахунку раніше призначених пенсій з 1 березня 2013 року. Збільшувати будуть не пенсію, а заробітну плату, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію на коефіцієнт, що відповідає не менше 20% зростання середньої заробітної плати порівняно з попереднім роком.
Парламент також схвалив зміни щодо вдосконалення порядку держреєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв’язку з їх розмежуванням. Метою ухвалення закону є активізація процесу передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування громадян, юридичних осіб, поновлення дії раніше укладених договорів оренди тощо. Автор проекту закону вважає, що документ дасть можливість зняти соціальну напругу в суспільстві, яка виникла через гальмування процедури передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність та користування.
Наступного дня парламент відвідав Президент України Віктор Янукович та Прем’єр-міністр Микола Азаров. Вони взяли участь у церемонії складання присяги новопризначеними суддями Конституційного Суду України у стінах Верховної Ради. Депутати з фракції «Батьківщина» почали скандувати: «Юлі – волю!», демонструючи при цьому плакат із зображенням екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко і написом: «Ні – політичним репресіям! Україні – волю!». Під час складання присяги новопризначеними суддями Конституційного Суду України Олександром Тупицьким та Олександром Литвиновим народні депутати з фракції «Батьківщина» не припиняли скандувати «Юлі – волю». Після церемонії Володимир Рибак попросив депутатів привітати суддів із вступом на посаду і подякував за присутність Президенту, Прем’єр-міністру та першому віце-прем’єру, а також представникам КС та Верховного Суду. Після цього опозиція почала скандувати «Банду геть».

Верховна Рада ухвалила рішення про утворення тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів порушень законодавства при здійсненні державних закупівель, не­ефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі. До складу комісії увійшли 13 народних депутатів – представників усіх фракцій та один позафракційний народний депутат.

У четвер, 16 травня, також плідно попрацювали. Вдалося ухвалити низку постанов, присвячених відзначенню круглих дат та ювілеїв відомих особистостей. Правда, невеликий конфуз трапився з ухваленням постанови про святкування 60-річчя відомої виконавиці українських пісень Квітки Цісик. Дві спроби не дали потрібного результату в 226 голосів. Однак вже наступного дня голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов каявся: «Можу сказати, що ми припустилися прикрої помилки, я це визнаю. Наступного тижня в рамках Погоджувальної ради попрошу від імені моєї фракції, щоб ми повернулися до розгляду цього питання і підтримали його на голосуванні», додавши, що його однопартієць музикант Ян Табачник приніс платівки Квітки Цісик, які він із задоволенням послухав і «лише збагатився». У результаті Верховна Рада таки ухвалила постанову про відзначення 60-річчя з Дня народження співачки.
Черговим приводом для супе­речки стала відмова опозиційних сил розглядати низку законопроектів у другому читанні, тому що в першому читанні, на їхню думку, ці закони були прийняті нелегітимно, поза стінами парламенту. Йдеться про законопроекти, ухвалені під час виїзного засідання Верховної Ради 4 квітня 2013 року. Згодом компроміс було знайдено, і Рада поновила роботу після перерви.
Темою години запитань до уряду, яка відбулася 17 травня, стало питання щодо казначейського обслуговування бюджетних коштів у поточному році та стану справ на Вуглегірській ТЕС, де наприкінці березня сталася пожежа. Міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький пояснив причину пожежі і заявив, що вже розпочато роботи з відновлення та перевірки обладнання, яке залишилося після пожежі. Члени Кабінету Міністрів залишили засідання Верховної Ради після закінчення години запитань до уряду. Представники більшості оплесками провели уряд, а окремі представники опозиції, зокрема з фракції «Свобода», свистіли і кричали «Банда».
Наступним приводом для протистояння стало побиття журналістів під час акції 18 травня. З цього приводу лідер «УДАРу» Віталій Кличко оголосив про вимогу негайного звіту міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка у Верховній Раді. «Аналіз ситуації свідчить про те, що це була спланована провокація, і сталася вона на очах міліції. У нас є підозри, що це відбувалося безпосередньо під її прикриттям. На жаль, кілька днів міліція не може знайти винних, незважаючи на те що вони кілька годин працювали на мітингу, і це зафіксовано у відеоматеріалах».
Інший опозиціонер, голова фракції ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк звернувся з вимогою до голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова назвати фашистські організації, котрі діють в Україні: «Ми дізналися про те, що Партія регіонів проводила антифашистський марш. Я вимагаю від керівника фракції Партії регіонів Єфремова та його заступника Тігіпка назвати конкретний перелік фашистських організацій в Україні якими є наслідки їх діяльності, хто за цим стоїть». Лідер фракції ВО «Батьківщина» також висловив думку, що проведення антифашистського маршу в Києві 18 травня було підготовкою до виборів президента у 2015-му. «Партія регіонів намагається повторити те, що було в 2004 році: розкол суспільства, протиставлення заходу і сходу. Саме завдяки цьому вони сподіваються виграти президентські вибори».

Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко 21 травня прийшов до Верховної Ради з поясненням щодо акцій політичних партій 18 травня. Опозиція зустріла його вигуками «Ганьба!». Володимир Рибак оголосив у роботі парламенту перерву на 30 хвилин, мотивуючи це тим, що опозиція не слухає міністра. У залі лунали звинувачення в тому, що міністр говорить неправду. В якості доказів депутати демонстрували відеоматеріали. Опозиція заявила про наміри вимагати відставки Віталія Захарченка. Віталій Кличко заявив: «Після цього нам не залишається нічого іншого, як вимагати відставки міністра внутрішніх справ... Ми вимагатимемо звіту інших силових міністрів, а також будемо звертатися до Президента». Проте в результаті обмежилися утворенням Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів нападу на представників засобів масової інформації 18 травня 2013 року в місті Києві, постанову про яку ухвалили наступного дня.
У п’ятницю 24 травня на годину запитань до уряду Прем’єр-міністр України Микола Азаров не прийшов. Вона була присвячена державній політиці у галузі освіти. Із парламентської трибуни з доповіддю виступив Дмитро Табачник. Напередодні голова фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив про те, що після години запитань до уряду парламент прийматиме рішення щодо постанови про запрошення до Верховної Ради генпрокурора Віктора Пшонки щодо розслідування за фактом нападу на журналістів під час масових акцій 18 травня в Києві. Керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов зазначив, що регіонали не підтримають цю пропозицію. А представники фракції «Свобода» зайнялися улюбленою справою – глушили виступ міністра економічного розвитку і торгівлі Ігоря Прасолова, вигукуючи «Українська!».
У результаті політичних супе­речок поза увагою парламентаріїв знову залишилися такі важливі питання, як розгляд законопроекту щодо проведення повторних виборів у проблемних округах, питання столичних виборів та об’єднання посад голови Київської ради та адміністрації. Перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калєтнік закрив засідання парламенту.
Наступного разу народні обранці зберуться 4 червня. Напередодні вони затвердили постанову щодо зміни до календарного плану роботи другої сесії VІІ скликання. Згідно з новим розкладом, Верховна Рада завершить працювати на тиждень раніше, ніж передбачалося. Зокрема, останній пленарний тиждень почнеться першого, а завершиться п’ятого липня. Із 8 по 12 липня нардепи працюватимуть у комітетах, фракціях та у своїх округах, а потім підуть на канікули. Попередній календарний план передбачав, що сесія триватиме до 19 липня.