№5(16)(2013)

Європейська асоціація бухгалтерів (The European Accounting Association – EAA) щороку здійснює ряд заходів для своїх членів та інших зацікавлених сторін. Головною подією у діяльності ЕАА є щорічний конгрес, який щоразу проводиться в іншій країні Європи. У ньому беруть участь провідні представники професії – обліковці, контролери, аудитори, аналітики, фінансисти, керівники організацій, журналісти видань економічного напрямку. Цього року делегація України була найчисленнішою за всю історію – понад 20 осіб (вчені, практики, журналісти, видавці).
Для науковців Конгрес ЕАА став унікальною можливістю презентувати результати своїх досліджень, а також дізнатися, чим займаються колеги та спеціалісти у тій чи іншій галузі. Захід щорічно збирає від 1 до 2,5 тис. учасників, увазі яких пропонується близько тисячі наукових робіт. Також проводяться пленарні сесії з актуальних питань та низка дослідницьких форумів. Щорічний Конгрес ЕАА – зустріч високопрофесійних практиків і науковців, під час якої можна познайомитися з колегами з інших країн, ініціювати спільні науково-дослідні проекти та загалом бути в курсі європейських тенденцій в освіті та науці у галузі бухгалтерського обліку, фінансів, аудиту, міжнародних стандартів.
Конгрес – це в тому числі обмін думками та ідеями в галузі бухгалтерського обліку та фінансів, а також можливість відвідати одну з найкрасивіших країн світу. Зокрема, цього разу учасників заходу гостинно приймала Франція. Традиційний 36-й Конгрес ЕАА проходив 6-8 травня 2013 року в Парижі на базі IX паризького університету «Парі-Дофін» (Paris-Dauphine), що спеціалізується на підготовці управлінських кадрів.
Відкрився захід урочистим пленарним засіданням в одному з амфітеатрів університету. У своїй промові президент конгресу, професор «Парі-Дофін» пан Ніколя Берлан привітав учасників у Парижі та стисло окреслив режим роботи на наступні дні, побажавши усім плідної та цікавої роботи. Також він звернув увагу присутніх на те, що під час заходу діятиме виставка літератури провідних профільних видавництв, на якій учасники можуть придбати підручники, журнали та наукову літературу за спеціальною пропозицією.
Далі слово взяла професор Бегонія Гінер, президент Європейської асоціації бухгалтерів. Вона відзначила значний розмах цьогорічного конгресу, який зібрав близько 1,5 тис. учасників і став чи не найбільшим за всю історію проведення подібних заходів. Пані Гінер також повідомила присутніх про те, що напередодні вперше пройшов Кандидатський форум (PhDForum), за результатами якого було створено постійну робочу групу, що допомагатиме майбутнім науковцям усієї Європи та сприятиме розвитку науки в цілому. Професор завершила свій виступ словами глибокої подяки на адресу трьох комітетів, на чиї плечі лягло завдання організації та проведення конгресу: Комітету конференції, Керуючого комітету та Місцевого оргкомітету.
Наступним виступив директор з науково-дослідницької роботи Національного центру наукових досліджень (CNRS), видатний соціолог Філіп д’Ірібарн. Його промова була присвячена впливу національних особливостей на оцінювання ситуації при веденні бізнесу представниками різних культур. Так, лектор контрастував американську та японську культури, зокрема, принципово різні позиції стосовно постановки цілей та очікуваних результатів, після чого зупинився на різних способах подолання негативного ставлення до оцінювання результатів роботи з огляду на національний менталітет. Серед ризиків, пов’язаних з оцінюванням керівниками своїх підлеглих, він назвав ризик помсти/відплати з боку працівників, що отримали незадовільну оцінку, або їхніх родичів. На іншому полюсі знаходиться ризик суб’єктивності оцінювання та пов’язані з цим можливі зловживання та тиранія. Як спосіб подолання таких ризиків пропонується детальне регламентування процедури оцінювання. У питанні постановки цілей у сучасному бізнесі також є розбіжності, зумовлені національними особливостями. Наприклад, у Сполучених Штатах керівництвом ставляться конкретні, чітко сформульовані цілі, які легко представити у числовому або процентному виразі, в той час як у Франції цілі визначає не керівник, а сама професія, і вони мають більш абстрактний, описовий характер, тому французькій культурі не властиво покладати відповідальність за результати роботи на конкретну людину. Схожа ситуація спостерігається у Йорданії, де перевага надається командній роботі, адже працівники не хочуть нести індивідуальну відповідальність за результати роботи.
Наукові засідання розпочалися після закінчення урочистого зібрання. Сесії тривали по 90 хв., в залежності від типу – PSD (паралельна з дискусантами), PS (паралельна) чи RF (дослідницький форум). Під час кожної сесії мали змогу виступити від двох до п’яти доповідачів, які стисло викладали суть проведеного дослідження та відповідали на запитання та коментарі аудиторії. Усі роботи, заслухані в рамках наукової програми, відносилися до однієї з наступних категорій: аудит, освіта у сфері бухгалтерського обліку, фінансовий аналіз, фінансова звітність, облік та управління, облік та інформаційні системи, управлінський облік, облік у державному секторі, соціальний та екологічний облік, податки.

Разом із паралельними сесіями під час конгресу було також проведено десять симпозіумів, організованих такими визнаними організаціями, як Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності (IASB), банк BNP-Paribas, журнал «Юропіен екаунтінг рівью» (EAR), Інститут присяжних бухгалтерів Англії і Уельсу (ICAEW) та інші.
Особливо цікавою для редакції «Незалежного АУДИТОРА» стала організована в рамках конгресу Колегія редакторів провідних журналів із бухгалтерського обліку за участю Поля Андре («Екаунтінгін Юроп»); Вівьєн Бітті («Екаунтінгенд бізнес рісьоч»); Крістофера Чепмен («Екаунтінг, організейшенз енд сосайєті»); Патрісії О’Брайєн («Контемпорері бізнес рісьоч»); Лоренса Ван Лента («Юропіен екаунтінг рівью») та Мартіна Уокера («Джорналов бізнес файненс енд екаунтінг»). Торкнулися досить неоднозначної та делікатної теми відносин між авторами, рецензентами та редакторами в ході підготовки та друку наукової статті. Зокрема, редактори давали поради щодо вироблення стратегії «маркетингу» власної наукової праці на арені профільних журналів, реагування на критику та відмови надрукувати статтю. Йшлося також про вимоги до рецензентів стосовно вчасності, структурованості та аргументованості їхніх відгуків, а також про переваги та недоліки сліпого та відкритого рецензування. Досвідчені працівники журналів, які до цього самі написали та надрукували не один десяток статей, роз’яснювали тонкощі коректного використання цитат і посилань при написанні матеріалу. Після того як кожен із членів колегії виступив з відповідями на попередньо зібрані та систематизовані питання, настала черга діалогу із залом, який містив як додаткові запитання, так і критичні зауваження щодо почутого з боку слухачів.
Організатори конгресу подбали і про соціальну складову, адже подібного роду заходи серед іншого мають на меті і зміцнення міжнародних контактів. Зокрема, учасники мали можливість зустріти старих та нових друзів під час культурних заходів, які проходили у вишуканому Павільйон Дофін неподалік головного корпусу університету. Звичайно, найбільш урочистою подією стала святкова вечеря та гала-концерт на честь закриття конгресу.

Отже, після трьох насичених подіями днів учасники роз’їхалися, збагачені новими враженнями, знайомствами, ексклюзивною літературою та знаннями, щоб зустрітися знову через рік, 21-23 травня 2014 року, у столиці Естонії Таллінні. Спів­організаторами Конгресу-2014 виступлять Університет Тарту та Естонська бізнес-школа.

До зустрічі в Таллінні!