№5(16)(2013)

Уряд збільшив пенсії громадянам із 1 березня 2013 року. Відповідну постанову
«Про підвищення розмірів пенсій у зв’язку зі зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні» Кабінет Міністрів ухвалив 15 квітня 2013 року.
Документом визначено коефіцієнт збільшення середньомісячної заробітної плати
за попередній рік – 1,0298, який відповідає 20% темпів зростання середньомісячної заробітної плати за 2012 рік у порівнянні з 2011-м.

Громадяни отримали підвищення пенсій у розмірі від 35 до 135 грн. відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», це торк­нулося 348,72 тис. осіб. При середній пенсії 2227 грн розмір підвищення становитиме 35 грн. Для 380,35 тис. «чорнобильців», у яких середня пенсія 3904 грн, збільшення становитиме 116 грн. Додатково по 78 грн матимуть колишні військовослужбовці, які в середньому отримують 2613 грн.
Водночас навіть незначні суми, на які збільшуються пенсії, не стримують суспільної думки щодо скасування пенсійної реформи і повернення «колишнього» пенсійного віку: для жінок – 55 років, для чоловіків – 60. Ця тема стала розмінною монетою політичних сил у парламенті та приводом для розгляду низки законопроектів, спрямованих на «поліпшення» стану справ у цій сфері. Зокрема, нещодавно Комітет Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів розглянув свіжий законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо дотримання принципу соціальної справедливості в пенсійному забезпеченні) №1236 і пропонує Верховній Раді підтримати його за основу. Один з авторів цього проекту, народний депутат фракції «УДАР» Павло Розенко
повідомив, що народні депутати цієї політичної сили також подали законопроект №2072а «Про внесення змін до деяких законів України (щодо гарантування прав на справедливе пенсійне забезпечення та скасування деяких норм пенсійної реформи)», яким передбачені зміни до 14 нині чинних законів. Проектом пропонується відновити право на отримання пенсії чоловіками при досяганні 60-річного віку і трудовому стажі не менше 25 років і жінками – при досягненні 55-річного віку і стажу 20 років.
Депутат зазначив, що нині середній розмір пенсійної виплати в Україні становить приблизно 1400 грн, що є найнижчим показником серед усіх пострадянських країн, а 3 млн українців взагалі отримують пенсії менше тисячі гривень. Понад 80% пенсіонерів знаходяться за межею бідності. Дотації з держбюджету Пенсійному фонду складають рекорд за всю історію незалежності – 83 млрд грн. «Ударівець» наголошує на тому, що пенсійна реформа не виконала своєї місії – підвищити добробут громадян і навести лад у державних фінансах.
Проте на ухвалення цих законопроектів, швидше за все, в черговий раз не вистачить депутатських голосів, оскільки заяви про зниження пенсійного віку в парламенті лунають переконливо тільки до того часу, поки документ не ставлять на голосування. Навіть постанову про проведення парламентських слухань на тему «Наслідки пенсійної реформи і шляхи реформування пенсійної системи» депутати провалили.
Напередодні нардепи розглянули три законопроекти, які стосувалися внесення змін до базового Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Однак за жодним із них не вистачило голосів для скасування пенсійної реформи. Під час обговорення законопроекти підтримали представники опозиційних фракцій. Виступаючі зазначали, що «пенсійна реформа, запропонована сьогоднішньою владою, довела до обмеження прав жінок, працівників, науковців, «чорнобильців», військовослужбовців, працюючих пенсіонерів, інвалідів та інших. Під прес цієї реформи потрапили 46 млн українців», – говорили народні обранці. Депутат Людмила Денісова, яка виступала автором одного з «пенсійних» законопроектів, навела дані, які свідчать про те, що головної мети, яку ставила влада, підвищуючи пенсійний вік, не досягнуто. Немає ні збалансованості ПФ, ні суттєвого підвищення пенсій. Натомість розмір дефіциту бюджету Пенсійного фонду зріс на 42% порівняно з 2012 роком, 72% літніх українців отримують пенсію в розмірі до 1,5 тис. грн. Людмила Денісова звернула увагу на те, що реформа в першу чергу торкнулася тих громадян, яким сьогодні виповнилося 55-60 років, оскільки вони не мають необхідного страхового стажу для отримання пенсії.

Народний депутат зазначила, що «влада, забравши пенсії у людей, зменшила їх дохід та погіршила рівень життя. Громадяни змушені звертатися за отриманням субсидій. Майже на мільярд гривень зросла заборгованість українців зі сплати житлово-комунальних послуг. Не маючи необхідного трудового стажу для отримання пенсій, люди пішли до центрів зайнятості. Рівень безробіття, тільки за офіційними даними, зріс на 5%. За даними соціологічного досліджен­ня, 60% опитуваних бояться сьогодні невиплати заробітної плати та пенсій, 59 – втрати роботи, 54 – стрімкого зростання цін, а кожний п’ятий – голоду».
Проекти також представили голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич, народний депутат Володимир Литвин, який звернув увагу на те, що багато людей, особливо в сільській місцевості, переважно жінки, не мають можливості заробити трудову пенсію через відсутність страхового стажу, робочих місць або через те, що доглядали за дітьми чи своїми літніми батьками. І сьогодні ці жінки отримують виключно мінімальну пенсію.
Водночас народний обранець від Партії регіонів Ярослав Сухий зазначив, що жоден з цих законопроектів не має фінансово-економічного обґрунтування. Свого колегу по фракції підтримав Володимир Олійник, який звинуватив опозицію в популізмі. В ефірі телеканалу «Рада» він заявив: «Депутати, які сьогодні голосніше за всіх кричать про необхідність скасування пенсійної реформи, свого часу підписали звернення до Міжнародного валютного фонду, яким зобов’язалися підняти пенсійний вік для того, щоб отримати кредити». Він також порадив не замовчувати наслідків відміни пенсійної реформи. Зокрема, якщо її скасувати і повернутися до попереднього пенсійного віку, то дефіцит Пенсійного фонду зросте одразу на 9 млрд грн. Тобто це означає, що українці отримуватимуть менші пенсії. «Співвідношення між працюючими і пенсіонерами катастрофічне. Для того щоб підвищити пенсію, потрібно звернутися до тих, хто працює. Але питання, чи погодяться вони збільшити відрахування», - зазначив Володимир Олійник.
Заступник голови правління ПФУ Валентина Никитенко також спробувала переконати не скасовувати підвищення пенсійного віку, інакше дефіцит Пенсійного фонду України, який в 2013 році становить 21,7 млрд грн, зросте на 12,7 млрд грн. Вона зазначила, що реалізація пенсійної реформи розрахована на декілька років, і позитивні результати від її впровадження отримаємо не одразу. Позицію чиновниці підтримує відомий економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Він вважає критику пенсійної реформи поспішною і безпідставною, оскільки, на його думку, чекати якогось прориву та швидких наслідків за такий короткий період просто нереально.

Олег Устенко переконує, що у розумінні багатьох обивателів пенсійна реформа звелася до банального підвищення пенсійного віку. Проте це більш глобальна річ, і для України основна проблематика полягала в тому, що потрібно було перейти від солідарної до накопичувальної системи або ж зберегти елементи обох. Що стосується солідарної системи, то, очевидно, вона буде пробуксовувати, як це трапилося в багатьох країнах. Причинами цьому є погана демографічна ситуація, а також величезна кількість пільг, у результаті чого пенсійна система не в змозі виконати зобов’язання, взяті на себе державою.
За словами економіста, більшість країн, які намагалися реформувати свою пенсійну систему, відходили від системи пільг, ранніх виходів на пенсію. Стосовно демографічної ситуації, то потрібно розуміти, що не може нормально функціонувати система, в якій на одного пенсіонера припадає практично один працюючий. Зовсім скоро, десь через декілька років, така ситуація може скластися і в Україні. Тому необхідно було вжити якихось заходів, зокрема, відхід від солідарної та перехід до системи накопичувальної.

Говорячи про очікувані результати від переходу на другий рівень зазначеної реформи, тобто до накопичувальної пенсійної системи, Олег Устенко звернув увагу на те, що питання не настільки складне з точки зору опору суспільства, але достатньо непросте в економічному плані, оскільки реальна ситуація в Україні така, що при непоганій розвиненості фінансового ринку більш розвиненим є ринок банківських послуг, а небанківський фінансовий ринок практично відсутній. Це означає, що фактично пенсійні фонди – державний і приватний – не мають інструментів для того, щоб примножити заощадження, які людина робила за час своєї трудової діяльності.

Якщо порівняти, як працюють пенсійні фонди Західної Європи, США, Латинської Америки, то там розвинені такі інструменти. Крім депозитів, у банку можна купити акції, облігації. Цікаво проаналізувати стратегію, яку мають ті ж, скажімо, американські або західноєвропейські пенсійні фонди, коли вони працюють за так званим показником S&P500 - середня віддача по ринку. Для того щоб запустити нормально пенсійний ринок в Україні, особливо це стосується 2-го і 3-го рівнів, необхідна серйозна робота, пов’язана з розвитком вітчизняного фондового ринку.
Незважаючи на глобальні завдання реформування пенсійної системи, існує низка інших негайних викликів. Зараз у всіх на слуху переговори з Міжнародним валютним фондом. Одна з вимог МВФ – знизити дефіцит державного бюджету. Але ж не секрет, що дефіцит держбюджету посилюється дефіцитом Пенсійного фонду та НАК «Нафтогаз України». При цьому дефіцит ПФ в ті чи інші моменти коливався навколо 1% ВВП. Це колосальна сума, приблизно $2 млрд, яка покривається фактично із загальної скарбниці.
Для більшості країн світу вимогою в пенсійній системі є те, що мінімальний рівень пенсії має щонайменше покривати основні потреби людини. Це – плата за комунальні послуги, продовольство, так звана базова група товарів. Проте вмить підняти мінімальний рівень пенсії до більш адекватного в порівнянні з нинішнім, теж складно, оскільки можливості Пенсійного фонду та державного бюджету обмежені. Тому однозначно можна зробити висновок, що без негайного реформування української пенсійної системи з паралельним розвит­ком вітчизняного фінансового ринку не можна говорити, що вона знаходиться в стійкому стані та може себе нормально обслуговувати тривалий період часу. Якщо не робити відповідні кроки з реформування, то колапс вітчизняної пенсійної системи може наступити набагато швидше, аніж ми передбачали. Тому реформи необхідно впроваджувати, незважаючи на всілякі складнощі, переконаний Олег Устенко.