№5(16)(2013)

Не один рік Україна набивала гулі, намагаючись «прорубати» візове вікно в Європу, і почасти домоглася свого. У розпал літа, з 1 липня, нам пророкують пільгові права пропуску до Шенгену. Кому пообіцяли «візові гори» - питання досить важливе напередодні відпусток.

У понеділок, 13 травня, Європа гостинно прочинила для нас двері: Рада міністрів Євросоюзу затвердила ратифікацію посиленої угоди про спрощений візовий режим для громадян України. Саму угоду сторони підписали ще 24 липня 2012 року. Більше ніж півроку знадобилося, щоб його ратифікувала Верховна Рада (Законом України №157-VII «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським союзом про внесення змін до Угоди між Україною та Європейським співтовариством про спрощення оформлення віз»); ще місяць - щоб його схвалив Європарламент; майже рік - щоб реально втілити.

По суті, зараз про все домовлено і підписано, тому з 1 липня цього року українці зможуть без зайвого нервування та паперової тяганини поїхати до будь-якої країни Шенгенської зони. Саме з таким настроєм наші громадяни сприйняли новину з ключовим словосполученням «спрощений візовий режим».

За «візовим» бортом

Однак перш ніж бурхливо радіти і пакувати валізи, упевніться, що ви відповідаєте всім критеріям, зазначеним в угоді з ЄС. Почнемо з того, що це зовсім не новий документ, а тільки доповнення до нині діючого між Україною і Євросоюзом. Першу порцію візових послаблень ми отримали п'ять років тому, підписавши Угоду з ЄС про спрощення оформлення віз (№117-VI від 15.01.2008 р.). Більшість українців цих «поліпшень» не відчула, оскільки документом передбачений вкрай невеликий список громадян, які можуть розраховувати на пільги в отриманні шенгенських віз. Новий документ суттєво розширить цей перелік, проте навіть «необізнані» зрозуміють, що ні про які закордонні відпустки, обіцяні Костянтином Єлісєєвим на брифінгу, мови навіть не йде.

Проте дипломат поспішив заспокоїти тих громадян, які вже двічі опиняються за «візовим» бортом: «Ми не зупиняємося на цьому. Наша мета - безвізовий режим з Європейським союзом, в цьому напрямку і будемо працювати». Як довго доведеться працювати, пан Єлісєєв поки не уточнив, але у низки українських політиків є деякі міркування з цього приводу. Нещодавно під час онлайн-конференції (Facebook) заступник голови Партії регіонів Сергій Тігіпко заявив, що зараз Україна близька до безвізового режиму, як ніколи. На думку нардепа, вільного пересування зоною ЄС можна сміливо очікувати до кінця 2014 року, оскільки для цього необхідно ухвалити всього два законопроекти та успішно втілити їх у життя.

Нові категорії

Розглянемо ключові зміни і доповнення, прописані в новій угоді з ЄС. По-перше, істотно розширено перелік категорій громадян, котрі мають право на пільговий візовий режим. Лави нових «обраних» поповнять:

- члени громадських організацій, поїздки яких мають освітній формат: участь у семінарах, конференціях, круглих столах. Щоб оформити шенгенську візу, слід підготувати письмовий запит приймаючої організації, підтвердження членства учасника в громадській організації, а також довідку з держреєстру про заснування цієї організації;

- члени релігійних громад. Від них вимагається письмовий запит релігійної громади (з українською реєстрацією) з прописаною метою, тривалістю і періодичністю закордонних поїздок;

- фахівці, які беруть участь у міжнародних конференціях, семінарах, симпозіумах, виставках та інших заходах, що проводяться в ЄС, готують для виїзду письмовий запит приймаючої організації з підтвердженням участі особи в конкретному заході;

- учасники офіційних програм ЄС з прикордонного співробітництва, яким буде потрібен тільки письмовий запит приймаючої організації для в'їзду в зону Шенгенської угоди;

- водії, що здійснюють міжнародні перевезення на зареєстрованому в Україні транспорті. У пакет документів увійде письмовий запит від національної асоціації перевізників України із зазначенням мети, тривалості, пункту (пунктів) призначення та періодичності поїздок;

- близькі родичі: один з подружжя, діти (у т. ч. усиновлені), батьки (у т. ч. опікуни), бабусі, дідусі, онуки, які мають дозвіл проживати на території держав-членів, або громадян ЄС, які проживають на території держави-члена, громадянами якої вони є. Для оформлення поїздки достатньо буде письмового запрошення приймаючої сторони;

- учасники обмінних програм, ініційованих містами-побратимами та іншими муніципальними одиницями. Для поїздки необхідний письмовий запит мера міста або муніципальної одиниці.

Вагомі доповнення

Окрім нових категорій, в угоді передбачено низку змін до раніше затвердженого переліку осіб. На сьогодні окрему категорію складають журналісти: вони виїжджають до Європи безкоштовно. Закордонне відрядження журналіста супроводжує обов'язковий пакет документів, який включає: свідоцтво (інший документ), котре засвідчує кваліфікацію журналіста та видане професійною організацією, а також документальне підтвердження професійного характеру поїздки від роботодавця.

У новій редакції до вказаної категорії входять не тільки творчі співробітники, але і технічний персонал ЗМІ. Відповідно, до операторів, фахівців з монтажу, звукорежисерів та інших співробітників медіа висуваються такі ж вимоги, як і до журналістів: документ, що засвідчує кваліфікацію співробітника, тепер виданий редакцією ЗМІ, а також документальне підтвердження професійних цілей відрядження від роботодавця.

Зміни торкнулися і категорії громадян, що виїжджають до країн Євросоюзу з метою лікування. Раніше для відкриття візи вони подавали довідку з медустанови про необхідність медичної допомоги, а також підтвердження своєї фінансової спроможності. Згідно з новими правилами, пацієнт не може виїхати за кордон без супроводу. У зв'язку з цим передбачена супроводжуюча особа, котра подає медичну довідку про необхідність такого супроводу.

Багаторазові візи

Низка змін була внесена і до порядку оформлення багаторазових віз для громадян України. Якщо зараз вона видається строком на п'ять років представникам державної влади, місцевого самоврядування, Конституційного та Верховного судів, то в новій угоді до списку додали прокурорів та їх заступників. У разі дострокового закінчення повноважень або коротшого періоду перебування за кордоном дія візи автоматично скорочується. Такі ж візові умови встановлені для журналістів і технічного персоналу, який їх супроводжує.

На багаторазові візи строком до одного року тепер можуть розраховувати: аспіранти, студенти, учні та члени громадських організацій, котрі регулярно відвідують різноманітні освітні заходи за кордоном; представники професій, які беруть участь у різних виставках, симпозіумах і конференціях, що проводяться в ЄС; водії, які здійснюють міжнародні перевезення; члени бригад поїздів, рефрижераторів та локомотивів у міжнародних поїздах; громадяни, котрі потребують регулярної медичної допомоги в європейських медустановах. Однак для отримання такої візи необхідно оформити як мінімум одну разову візу і виїхати по ній за кордон у попередньому році.

Одним із неприємних нововведень останньої угоди стала заборона на експрес-оформлення візи для громадян протягом трьох днів. Тепер тільки особи, що проживають на «значній відстані» від пункту подачі візового клопотання, зможуть оформляти експрес-візи вартістю 70 євро. При цьому необхідна буде згода консульства на розгляд документів і прийняття рішення протягом трьох діб.

Безумовно, велика частина змін і доповнень торкнеться далеко не кожного пересічного українця, проте є в документі одна норма, яка викличе подив у кожного з нас: власникам біометричних службових паспортів надається повна свобода пересування на території ЄС. І все б чудово, але як стати щасливим власником такого паспорта в Україні - це явно риторичне питання. За оптимістичними прогнозами наших експертів, така можливість виникне не раніше ніж у 2015 році.

У цілому, ратифікація нової угоди - досить приємний жест з боку Євросоюзу. Це особливо помітно на тлі позитивної візової динаміки серед українців за останні кілька років. Буквально нещодавно Єврокомісія опублікувала статистику надання шенгенських віз за 2012 рік: всього за рік кількість візових відмов в Україні зменшилася з 3,3 до 2,2%. Найбільшу лояльність до України проявили: Італія - з 8,49 до 4,94%, Іспанія - з 3,05 до 0,29% і Бельгія - з 7,17 до 4,38%. Загальна кількість зросла за рік до 1,28 млн шенгенських віз. У той же час експерти впевнені, що причина лояльності європейських дипломатів криється у глобальній економічній кризі. Про це свідчить поведінка Іспанії та Греції щодо українців: тільки за два останні роки кількість виданих Іспанією віз збільшилася в чотири рази.