№5(16)(2013)

Термін «соціальна відповідальність» вже давно не новий для України, проте мало хто усвідомлює роль соціальної відповідальності для суспільства, країни, бізнесу. Написати статтю мене підштовхнула дискусія під час конференції «Відповідальність бізнесу перед країною», організованої видавничою групою «Експерт». Даним матеріалом я хочу звернути вашу увагу, шановні читачі, на можливість і необхідність зробити свій внесок у розвиток суспільства і нашої країни в цілому. Тільки задумайтеся: якщо кожен з нас зробить крок у цьому напрямку, як зміниться оточення, ставлення один до одного і життя в Україні. Все грандіозне починається з малого - ідеї, думки, дії.

Великі транснаціональні компанії вже не замислюються про роль соціальної відповідальності (це давно стало частиною їх корпоративної культури), інтегруючи її повсюдно, в усі рішення та дії. Недаремно метою соціальної відповідальності називають сприяння сталому розвитку суспільства, країни, бізнесу. Саме активні дії компаній у галузі соціальної відповідальності є запорукою результативності та ефективності бізнесу. Подібна діяльність позитивно впливає на імідж і репутацію компанії, надає їй певні конкурентні переваги, здатність залучати та утримувати кращих спеціалістів, вибудовувати ефективні відносини з партнерами, ЗМІ, державними органами та суспільством.

Коли людина або підприємство усвідомлює, що вона/воно також несе відповідальність за внесок у стійкий розвиток, абсолютно всі рішення та дії стають усвідомленими, ефективними, екологічними, етичними. При цьому з кожним днем зростає поінформованість щодо соцвідповідальності, але не треба плутати її з доброчинністю. Не завжди гроші можуть допомогти людині, суспільству, навколишньому середовищу, країні.

До відома. Лідером рейтингу соціально відповідальних підприємств 2013 року стала компанія «ДТЕК». Друге почесне місце посіла ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а третє - «Платинум Банк» (джерело http://kontrakty.ua/article/62569)

Безумовно, почати треба з бажання організації включати соціальні фактори у процеси прийняття рішень і усвідомлення їх впливу на суспільство та навколишнє середовище. Фундаментальним принципом соціальної відповідальності є дотримання верховенства закону та відповідність юридично обов'язковим вимогам.

Компанії варто визначити тих, хто зацікавлений в її рішеннях і діяльності, щоб розуміти свій вплив і шляхи вжиття заходів у відповідь на них. Такими зацікавленими особами можуть бути співробітники та їх сім'ї, клієнти, споживачі, навколишнє середовище, держава і соціальне оточення. Важлива роль належить природному оточенню та екології.

Основними принципами соціальної відповідальності є:

1. Підзвітність. Включає в себе зобов'язання керівників компанії нести відповідальність перед контролюючими особами (акціонери, засновники тощо) і органами щодо дотримання законів та нормативних актів. Крім цього, підзвітність передбачає взяття відповідальності у разі заподіяння шкоди, вжиття відповідних заходів для її усунення та для уникнення повторення.

2. Прозорість. Організації слід бути прозорою у своїй діяльності та рішеннях, які впливають на суспільство і навколишнє середовище. Це означає, що компанії слід розкривати інформацію щодо її політики, рішень і дій, за які вона несе відповідальність. Зокрема, необхідна прозорість при призначенні характеру і розташування діяльності організації; при визначенні складу осіб, що контролюють її діяльність; методів, за допомогою яких приймаються, реалізуються і аналізуються рішення; стандартів та критеріїв, щодо яких підприємство оцінює свою діяльність; її результативності відносно застосовних і значущих проблем соціальної відповідальності; джерел, сум і цілей витрачання коштів компанії; відомого і ймовірного впливу її рішень та діяльності на зацікавлені сторони, суспільство, економіку і навколишнє середовище тощо.

3. Етична поведінка. Організаціям слід поводитися етично. При цьому поведінка має оцінюватися за трьома критеріями: чесність, справедливість і сумлінність. Такі цінності мають на увазі турботу про людей, тварин, навколишнє середовище.

4. Повага до інтересів зацікавлених сторін. Компаніям необхідно поважати, враховувати і реагувати на погляди, інтереси її зацікавлених сторін, які можуть бути порушені рішеннями та діями організації.

5. Дотримання верховенства закону. Підприємство повинно засвоїти, що дотримання верховенства закону є обов'язковим. Для цього слід дотримуватися вимог законів та нормативних актів у всіх юрисдикціях, де компанія здійснює свою діяльність, навіть якщо такі закони та нормативні акти не застосовуються належним чином.

6. Дотримання міжнародних норм поведінки. Організації повинні дотримуватися міжнародних норм поведінки, дотримуючись принципу верховенства закону. При цьому треба використовувати легітимні можливості та канали для впливу на відповідні організації та органи влади, щоб усунути будь-які конфлікти в національному законодавстві та його застосуванні.

7. Дотримання прав людини. Організації слід дотримуватися прав людини і визнавати їх важливість і загальність.

Під визнанням соціальної відповідальності мається на увазі ідентифікація проблем, що виникають у зв'язку із впливами рішень та діяльності організації, а також шляхів вирішення цих проблем таким чином, щоб сприяти сталому розвитку. При цьому, розвиваючи свою соціальну відповідальність, слід розуміти три взаємозв'язки: між організацією і суспільством; між організацією і зацікавленими сторонами та між зацікавленими сторонами і суспільством. Компанія повинна враховувати ці взаємозв'язки, приймаючи і визнаючи соціальну відповідальність, оскільки приватні особи та організації можуть мати різноманітні інтереси, на які можуть вплинути рішення та діяльність компанії.

Для того щоб виявити зацікавлені сторони, компанія повинна поставити собі наступні питання:

• Перед ким у неї існують юридичні зобов'язання?
• На кого можливий позитивний або негативний вплив її рішень чи діяльності?
• Хто найімовірніше висловить стурбованість щодо її рішень та діяльності?
• Хто може вплинути на здатність компанії виконувати її зобов'язання?

Взаємодія із зацікавленими сторонами використовується для:

• підвищення розуміння організацією ймовірних наслідків її рішень та діяльності;
• підвищення прозорості діяльності компанії;
• надання допомоги організації в аналізі результативності, щоб вона могла її поліпшити;
• визначення, яким чином краще збільшити позитивний вплив і зменшити негативний;
• виконання юридичних зобов'язань;
• формування партнерства для досягнення взаємовигідних цілей і т. д.

Основні напрямки соціальної відповідальності:

• організаційне управління;
• права людини;
• трудові практики;
• навколишнє середовище;
• сумлінні ділові практики;
• проблеми, пов'язані зі споживачами;
• участь у житті співтовариств та їх розвиток.

Слід звернути увагу, що організації необхідно розглядати основні напрями соціальної відповідальності як ціле, а не концентруватися на вирішенні якоїсь однієї проблеми. Усунення одного питання може викликати необхідність компромісу у виконанні інших завдань.

Безумовно, малі та середні організації (МСО) не можуть повноцінно взяти відповідальність за всі напрямки. Інтеграція соціальної відповідальності в МСО має бути реалізована шляхом практичних, простих і економічно ефективних дій і не обов'язково бути складною й дорого коштувати. А тому МСО слід встановлювати пріоритети, фокусуватися спочатку на проблемах і впливі, що мають найбільше значення для сталого розвитку. Таким організаціям слід діяти спільно з компаніями-аналогами або асоціаціями певного сектора, а не поодинці, щоб заощадити ресурси і розширити можливості для дій. Не зайвим стане і притягнення відповідних державних органів. При цьому організації, у яких є великі можливості й досвід у сфері соціальної відповідальності, можуть сприяти МСО, інформувати щодо проблем соцвідповідальності та найкращих практик.

Сьогодні все більше підприємств надають звіт зацікавленим сторонам про свою результативність щодо соціальної відповідальності. Більше того, цей звіт аудіюється незалежними аудиторами. Публікація звіту з соціальної відповідальності може бути цінним аспектом діяльності організації.

Перейдемо до українських реалій. Зрозуміло, що великі транснаціональні компанії багато роблять у сфері соціальної відповідальності, це культура ведення бізнесу, проте таких підприємств зовсім небагато. Для того щоб популяризувати соціальну відповідальність у бізнес-середовищі, державі, в першу чергу, слід здійснити певні дії:

1. Зробити крок у бік глобального партнерства з бізнесом з метою розвитку програм соціальної відповідальності. Держава повинна підвищувати довіру до бізнесу і його діяльності. Для цього існує багато способів, один з яких - побудова діалогу. Конференції або круглі столи будуть цьому тільки сприяти. Рівень довіри можна підвищувати і шляхом реалізації спільних проектів, поділяючи солідарну відповідальність перед зацікавленими сторонами.

2. Поліпшити податкове законодавство в частині дозволу формування витрат, понесених на реалізацію проектів, пов'язаних із соціальною відповідальністю. Це особливо істотно вплине на мотивацію МСО реалізовувати проекти в соціальному середовищі.

3. Соціальний захист населення в Україні лежить на плечах держави, при цьому воно не підтримує ініціативи бізнесу в цій сфері. Абсолютно незрозуміло, чому придбання полісів медичного страхування для співробітників організацій, професійне навчання (не в державних навчальних закладах) відносяться до податкових обмежень. Адже такі ініціативи, на мій погляд, слід тільки вітати.

4. Всіляко підтримувати соціальні інвестиції - види діяльності, що стимулюють соціально-економічний розвиток (проекти в галузі освіти, навчання, культури, охорони здоров'я, розвитку інфраструктури). Мова не йде про державне фінансування таких проектів - підтримкою буде дозвіл враховувати подібні витрати для цілей оподаткування.

5. Не заважати в реалізації соціальних проектів і створювати умови, за яких бізнесу буде нескладно реалізовувати свої проекти в галузі соціальної відповідальності. Пам'ятається мені, як я намагалася переконати викладачів одного з київських вузів у тому, що хоча б іноді лекції повинні читати практики. Я була ладна витрачати свій час на те, щоб факультативно навчати студентів аспектів своєї професії абсолютно безкоштовно. Мене не почули, викладачам це було невигідно через різні причини. Однак тішить те, що такі ініціативи в Україні все-таки є, і приклад тому - університет «КРОК», проект «Піраньї КРОКУ».

Насамкінець зверну увагу на те, що соціальна відповідальність і реалізація проектів у даній сфері будуть вигідні всім зацікавленим сторонам: бізнесу, державі, суспільству.

Для бізнесу слід виділити такі ключові переваги: підвищення репутації організації, конкурентоспроможності, забезпечення більшої довіри з боку суспільства, підвищення лояльності співробітників, піднесення їх командного духу, запобігання або ослаблення потенційних конфліктів із споживачами щодо продуктів і послуг, забезпечення економії, пов'язаної з більш високою продуктивністю та ресурсоефективністю тощо.

Для держави головними перевагами стануть: підвищення інвестиційної привабливості, а значить, збільшення припливу іноземних інвестицій, зростання довіри з боку бізнесу і суспільства, поліпшення репутації уряду і держави на геополітичному рівні, підвищення культури ведення бізнесу на основі взаємної довіри, що вплине на готовність бізнесу платити податки, допоможе запобігти або послабити конфлікти з представниками бізнесу та надасть багато інших переваг.

Для суспільства підвищення рівня соціальної відповідальності, а також кількості реалізованих соціальних проектів принесе додаткові блага у вигляді: підвищення рівня життя всіх верств населення, зниження корупції в країні, забезпечення доступності природних ресурсів з використанням розумної економії засобів, технологій з низьким споживанням енергії та води, підвищення безпеки і здоров'я робітників, гендерної рівності тощо.

Економічна свобода, соціальна відповідальність та відповідальне ставлення до охорони середовища абсолютно необхідні для процвітання (Паризька хартія для нової Європи, 1990 р.)

Примітка: У даній статті використано матеріали міжнародного стандарту ISO/FDIS 26000 «Керівництво з соціальної відповідальності»