№4(2012)

Персонал компанії – це її гордість та опора, але інколи, здавалося б, безвинні дії працівників завдають підприємству великої шкоди. Левову частку кібер-загроз можна обійти, будучи впевненим у тому, що співробітники не стануть відвідувати сайти підозрілого змісту, відкривати листи від незрозумілих відправників, встановлювати програмне забезпечення невідомих виробників та багато іншого. Аби забезпечити виконання всіх цих умов, необхідно, щоб у штаті підприємства був лише один працівник – це ви, адже лише собі можна стовідсотково довіряти, але і тут ніхто не застрахований від простого «промаху» по посиланню на потрібний нам сайт або чисто автоматичного відкриття листа від невідомого адресанта, що може призвести до зараження комп’ютера вірусом. Звісно, компанії з однієї людини – це рідкість, тому повністю довіряти персоналу ніхто не може. І тут потроху починає виникати необхідність у тих чи інших інструментах, що забезпечуватимуть надійний захист інформації та безпечну роботу працівників.

Найпершим подібним заходом можна назвати встановлення надійного антивірусного програмного забезпечення. Але сказати «встановити» легко, а от зупинитися на якомусь із багатьох представлених на ринку продуктів досить складно. Як же правильно вибрати та не промахнутися? Найкраще – це скласти рейтинг, аналізуючи кожний наступний критерій окремо та виводячи коефіцієнт корисності відповідно до конкретних задач. У рейтингу антивірусу враховується, власне, його спроможність захисту від вірусів, їх виявлення, запобігання зараженню, вилікуван­ню пошкоджених комп’ютерів.
І сьогодні досить легко знайти необхідну інформацію у різних спеціалізованих друкованих та інтернет-виданнях. Одразу хочу сказати: жоден, підкреслюю, жоден антивірус в усіх тестах не отримав показник 100% надійності – це перше. Друге – рейтинги оновлюються, й антивіруси в них міняються місцями, причому абсолютного лідера тут немає. Через це не вірте тому, хто скаже вам «беріть цей, він найкращий, він нічого не пропустить». Не пропустить місяць, два, рік, а може, і десять (якщо повезе, чого всім щиро бажаю), але не виключено, що ви просто не натрапили на потрібний вірус. А от вашому партнеру «пощастило». І потім, як це часто буває, виникають діаметрально протилежні враження про один і той же продукт.

Також цікавим є факт, що антивіруси – це не всесвітній продукт. Кожен із представлених на ринку ІТ-технологій великих гравців, серед яких постійно ведеться боротьба, має свої зони розповсюдження, лідерства. Але деякі рекомендації все ж таки можна надати. Перші позиції в рейтингах займають антивіруси відомих виробників, таких як Kaspersky, Norton, Eset, Panda, Dr.Web, Avast, McAfee та, можливо, ще декількох. Із різним успіхом, але гравці тримаються на ринку вже не один рік і заслужили собі добре ім’я та можуть похвалитися тим, що їх продуктами користуються всесвітньо відомі компанії. Але не поспішайте робити висновки лише за цим показником, зверніться до інших. Серед них ресурси, необхідні антивірусу для фонового захисту комп’ютера та активного сканування. Не дуже зручно працювати, коли антивірус потребує значних ресурсів і робота з профільним програмним забезпеченням стає некомфортною, а то й зовсім неможливою. Тому, що стосується зазначених параметрів, краще проконсультуватися с продавцями ПЗ, партнерами чи звернутися до будь-якого іншого джерела, наприклад тестів у виданнях, а потім зіставити з конфігураціями робочих станцій, що використовуються у вашій компанії.
Ціна є не менш важливим показником. Антивіруси продаються з підпискою на певний період, тому необхідно з’ясувати питання щодо ціни продовження ліцензії, умов ліцензування, тобто чи є якісь окремі модулі для підключення до антивірусу, можливість переходу від однієї версії на іншу, наприклад, із домашньої на корпоративну чи навпаки. На фоні всього цього дуже привабливим є безплатне ПЗ, але пам’ятайте, що ті ж самі виробники безкоштовного програмного забезпечення пропонують і платні варіанти, які значною мірою відрізняються від безкоштовних версій. У більшості випадків такі продукти орієнтовані на пересічного користувача, а не на підприємство.
Одним із вагомих факторів придбання продукту є можливість керування всім антивірусним ПЗ з одного адміністративного модуля. Це може і не стати каменем спотикання при виборі для фірми з невеликою кількістю користувачів, але вже для компанії з числом робочих станцій від 30 одиниць відсутність даної можливості додасть адміністраторові рутинної роботи, яку потрібно буде повторювати на кожному комп’ютері, тим самим відриваючи його від виконання інших завдань. До функції адміністративного модулю належить можливість надання звітів про активність вірусів у мережі, виявлення робочих станцій (іноді й користувачів), на яких найчастіше виявляється шкідливе ПЗ, джерела потрапляння цих програм у мережу (Інтернет, зовнішні носії інформації, електронна пошта тощо). Оперативний аналіз загроз на порядок полегшує виявлення слабких місць у захисті інформації підприємства та надає змогу вчасно здійснити заходи щодо їх усунення.

Не менш важливим фактором є наявність у продукті тих чи інших модулів, адже сучасне ПЗ давно вже вийшло за рамки антивірусу. Тепер це вже і антиспам, і брандмауер, і фільтр контенту. Звісно, всі ці модулі не можуть повністю замінити продукти, призначені для використання в масштабах підприємства. Наприклад, антиспам не дуже врятує вас від непотрібних листів хоча б через те, що він працює на рівні поштової скриньки користувача, тоді як антиспам, установлений на поштовому сервері, відфільтровує потік пошти на етапі надходження повідомлення на сервер, що значно знижує ризик потрапляння непотрібної інформації до користувачів, сприяє її більшій захищеності від шкідливого ПЗ, не кажучи про спектр налаштувань, доступний у серверних варіантах. Можливо, для когось є важливою наявність у програмі українського чи принаймні російського інтерфейсу чи якісь інші критерії.
На завершення спробуємо охарактеризувати та систематизувати основні етапи вибору антивірусного ПЗ. Перш за все, обираючи серед кількох продуктів, що забезпечують достатній рівень захищеності робочих станцій, найкраще зупинитися на відомих виробниках, хоча це не обов’язково. Потім визначитися з фінансовими можливостями: який бюджет призначений для покупки, а який закладений на поновлення ліцензій, на розширення програмного продукту в разі модернізації робочих станцій. Якщо останнє не передбачено, а робочі станції не мають достатньої виробничої потужності, щоб забезпечити комфортну роботу профільного та антивірусного ПЗ, то такий продукт одразу потрібно відкинути. Відібравши ПЗ, що задовольняють наші потреби, переходимо до наступного пункту. Наявність модулів розширення та адміністративного модулю інколи може бути ключовою (наприклад, коли серверні варіанти модулів не використовуються, і найближчим часом їх покупка не передбачена), але не потрібно одразу зважати на ці критерії. Можна розглянути їх стосовно фінансів, але в жодному разі не відносно вибору продукції за рівнем захищеності. Усі інші критерії навряд чи є важливішими за вказані (але й це не виключено), тому враховуйте їх лише тоді, коли мінімум два продукти відповідають усім важливим вимогам. Сподіваюся, представлений алгоритм допоможе вам з’ясувати свої потреби та відповідно до них підібрати необхідний продукт, котрий, маю надію, стане у пригоді.