№6(2012)

Сергій Тігіпко:

«Розвиток економіки –
основа позитивних
змін у соціальній сфері»

Про те, як зміниться ситуація на ринку праці після прийняття нового закону про зайнятість, кому і на скільки підвищили виплати в рамках соціальних ініціатив Президента та коли
в аудиторів побільшає роботи, розповів Віце-прем’єр-міністр України – міністр соціальної політики Сергій Тігіпко

– Сергію Леонідовичу, зараз як урядовець ви зосере­дилися на соціальній сфері. Попри це постійно тримаєте під контролем ситуацію і в економіці, зокрема в бізнес-середовищі. Чому така пильна увага до цієї галузі?
Тому що без розвитку економіки зміни в соціальній сфері неможливі. Скажімо, в рамках соціальних ініціатив Президента ми підвищили пенсії в середньому на 120 грн для 12,9 млн пенсіонерів, розпочали збільшення виплат військовим пенсіонерам, уже понад мільярд гривень виплатили компенсацій за знеціненими вкладами Сбербанку колишнього СРСР. Це значні суми. Але головне, що ці гроші економіка заробила. Два роки ми розбирали «завали», які залишила нам попередня влада: 15% падіння ВВП, 22% зменшення промислового виробництва – це не та ситуація, в якій можна говорити про зміни в соціальній сфері. За два роки ми відновили економічне зростання, що дозволило підійти до реалізації нової соціальної політики. Зараз потрібно думати над тим, як вийти на нові темпи розвитку, аби можна було продов­жити підвищення соціальних стандартів.

– І що для цього, по-вашому, потрібно зробити?
Насамперед, дати можливість бізнесу розвиватися. Поки в цьому напрямку залишаються проблеми. Одна з найбільших – перевищення повноважень з боку контролюючих організацій. Сьогодні одне з основ­них питань, яке непокоїть бізнес, – це надмірні перевірки з боку, перш за все, представників силового блоку. Я говорю про прокуратуру, службу безпеки, МВД, податкову міліцію та податкову адміністрацію. Коли є тиск, підприємства думають, як від нього захиститись, а не як нарощувати виробництво, створювати робочі місця, проводити модернізацію.
Президент поставив питання жорстко: припинити необґрунтовані перевірки, і якщо цього не станеться, то матимуть місце кадрові рішення.

– Є якісь конкретні кроки для покращення умов ведення бізнесу, крім вимоги до силовиків припинити перевірки?
Спільно з громадською організацією «Реформаторський клуб» ми розробили проект закону, спрямований на посилення захисту підприємництва та права власності. Закон передбачає створення єдиного органу контролю в господарській сфері – фінансової поліції. Решта правоохоронних структур не будуть втручатися. Зараз у нас одним і тим само питанням займаються одразу чотири або п’ять структур, їхні функції дублюються. Крім того, моя робоча група разом із робочою групою міністерства фінансів пропрацювала нові зміни в Податковий кодекс. Ми вважаємо, що потрібно різко скоротити кількість податків і зборів, зменшити число податкових декларацій і податкових платежів. Також будемо продовжувати дерегуляцію.
– А яку роль, на вашу думку, повинні відігравати аудитори у взаєминах влади і бізнесу?
Я вважаю, одна з ключових проблем у стосунках влади та бізнесу – це брак довіри. Коли влада не вірить бізнесу, вона «мучить» його перевірками, а бізнес, який не довіряє владі, намагається всіма силами мінімізувати оподаткування. Ми маємо намір зламати цей стереотип.
Після ухвалення Податкового кодексу в рази зменшилася кількість як планових, так і позапланових перевірок, запроваджено механізм автоматичного відшкодування ПДВ, впроваджуються ризик-орієнтовані методи перевірочної діяльності – значна частина підприємців буде бачити перевіряючих не частіше ніж раз на три роки. Влада більше довірятиме бізнесу.

– Але це накладає додаткову відповідальність на підприємців щодо якості та достовірності звітності…
Так, і допомогти саме в цьому можуть аудитори. Кабінет Міністрів 29 березня поточного року подав до парламенту законопроект, яким вносяться зміни до деяких законодавчих актів, що стосуються здійснення аудиторської діяльності. Проектом пропонується встановити, що аудиторські фірми та аудитори в своїй діяльності застосовують міжнародні стандарти аудиту. Ухвалення цього закону не тільки дозволить українським аудиторським компаніям вийти на європейський ринок, а й підвищить якість їх роботи. Крім того, з’являться додаткові можливості для того, щоб бізнес самостійно, з мінімальною участю з боку держави встановлював правила та стандарти роботи.

– Давайте поговоримо про одну з останніх ініціатив вашого міністерств – закон про зайнятість. Ви переконуєте, що він дозволить створити сотні тисяч робочих місць і вирішить проблему неконкурентних на ринку праці категорій громадян. Розкажіть більш детально.
Перш за все, потрібно зазначити, що новий закон тримається на трьох «китах» – стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, підтримка молоді у працевлаштуванні, наявність умов для перенавчання фахівців, які виявилися неконкурентоспроможними на ринку праці, а також для людей зрілого віку. Закон побудований на стимулах. Насамперед, для роботодавців, які працевлаштовуватимуть безробітних.
Наприклад, тим підприємцям, які беруть на перше робоче місце молодих людей без досвіду роботи, інвалідів, осіб старших 50 років, одиноких батьків або батьків із дітьми-інвалідами, ми будемо впродовж року надавати стовідсоткову компенсацію єдиного соціального внеску із зарплати цих працівників.

– А як бути людям, чия професія застаріла? Не завжди спеціаліст тієї чи іншої сфери може з легкістю знайти роботу, інколи потреба у певній професії взагалі зникає.
Так, ми живемо у надзвичайно динамічний час. Бізнес-структури швидко реагують на зміни, а от робітникам інколи доводиться нелегко, особливо людям старшого віку. Але, можу сказати з власного досвіду, – це найкращі працівники: діти вже виросли, додому можна не бігти, досвіду достатньо. Хоча є один мінус: людина закінчила університет багато років тому і відтоді не проходила перекваліфікації. У Законі «Про зайнятість населення» ми пропонуємо вирішити цю проблему, видаючи українцям, які переступили 45-річний рубіж, ваучери вартістю 12 тис. грн на отримання освіти. Тобто люди зрілого віку мають реальну можливість не тільки удосконалити знання і навички, а й навчитися чогось нового.
Даний закон вирішує проблему зайнятості комплексно, за допомогою стимулів, а не примусових заходів. Це дуже сучасне рішення, яке дозволить створити сотні тисяч нових робочих місць.

– Гарні фахівці будь-якої професії завжди потрібні, однак іноді у людини немає можливості набути досвіду. Часто в оголошеннях присутня фраза «Без досвіду роботи не звертатися», але де молоді його набути?
Ми вирішуємо і цю проблему. Молодій людині, яка стажувалася під час навчання, буде зараховуватися до трудового стажу її навчальна практика. Крім того, ми стимулюватимо потік фахівців у сільську місцевість: випускники, які укладуть контракт на роботу на селі за потрібними державі спеціальностями, отримають стартові виплати в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

– І наостанок кілька особистих запитань. Де вам подобається відпочивати?
На жаль, часу на відпочинок та сім’ю не так багато, як хотілось би. Але нещодавно побував в Одесі, на Одеському міжнародному кінофестивалі, відвідав церемонії відкриття і закриття. Навіть кілька фільмів встиг переглянути.

– Ви віддаєте перевагу кіно чи книгам?
Я люблю артхаусне кіно. Однак жоден фільм не зрівняється з гарною книгою. Остання, яку я прочитав, пов’язана з публічними виступами. Нещодавно перечитав Дейла Карнегі, біографію Богдана Хмельницького. Вдома у мене велика бібліотека, а в електрон­ній книзі зберігається близько ста творів, які хочу перечитати.