№6(2012)

Як відомо, з 1 червня 2012 року набрав чинності новий Митний кодекс України. У цій статті ми звернемо увагу на зміни, що можуть мати, насамперед, істотні негативні наслідки для бізнесу, а також нововведення, які при правильному застосуванні здатні полегшити стосунки з митними органами.
Відзначимо, що новий Митний кодекс разом зі зменшенням кількості статей, якими передбачена адміністративна відповідальність і конфіскація, посилив відповідальність за значні правопорушення.
Питання відповідальності врегульоване у розділі XVIII Митного кодексу. Розглянемо ті статті, які найбільше б’ють по кишені підприємців, систематизувавши їх за ознакою однорідності наслідків у вигляді відповідальності.

Штраф у розмірі 100% від вартості товару та конфіскація, яка застосовується в обов’язковому порядку, передбачені в наступних випадках:
Стаття 472. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Недекларування – це незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, які підлягають обов’язковому декла­ру­ванню у разі переміщення через митний кордон України.
Стаття 482. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем. Зазначені дії передбачають переміщення поза місцем розташування митного органу або поза установленим робочим часом, без виконання митних формальностей або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовими особами митного органу. При цьому, якщо такі дії будуть вчинені повторно впродовж року, штраф складає 200% вартості товарів.
Стаття 483. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Такі дії передбачають переміщення з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані. Повторне порушення впродовж року тягне за собою стягнення штрафу у подвійному розмірі, тобто 200% вартості товарів.
Штраф у розмірі 1000 не­оподат­ковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів застосовується у випадку:
Стаття 476. Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності, тобто ввезення на митну територію України або вивезення за її межі товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.

Штраф у розмірі 100% вартості товарів або їх конфіскація застосовується у випадку:
Стаття 484. Зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Штраф у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів застосовується у випадку:
Стаття 485. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги, кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, за відсутності ознак злочину, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.
Наведені положення нового Митного кодексу свідчать, що у випадку навіть незначної технічної помилки, зокрема, перевищення реальної кількості товару у порівнянні із задекларованою всього на одну одиницю товару або пересортиця під час завантаження товару, буде конфіскований весь товар і застосований штраф 100%. Те ж саме стосується зазначення іншого коду УКТЗЕД, ніж той, що має бути задекларований «на думку» митниці.
Більше того, якщо хтось придбає товар, який був ввезений в Україну з порушенням митних правил, то такий товар може бути конфіскований навіть у добросовісного набувача, оскільки відповідні порушення, які не були виявлені під час проходження митного контролю, можуть бути встановлені пізніше «завдяки» застосуванню постаудиту – нового інструменту Митного кодексу. При цьому ст. 460 кодексу не дуже допоможе тим підприємцям, які досить активно здійснюють діяльність у зовнішньоекономічних відносинах. Дана стаття передбачає, що припущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, якщо такі помилки не припускаються систематично (відповідно до ст. 268 Митного кодексу «систематично» – це більше двох разів впродовж місяця), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим кодексом.
Враховуючи вищенаведе, необхідно звернути особливу увагу на якість заповнення ВМД, а також на правильність оформлення супровідних документів, оскільки можна зазнати істотних штрафів та втрати товару.
Слід також попередити митних брокерів про наслідки їх недбалості та, по можливості, застрахувати зазначені ризики або передбачити відповідальність митних брокерів перед безпосередніми клієнтами.

Якщо все ж таки відповідальності уникнути неможливо, треба уважно слідкувати за процесом притягнення до неї, займаючи активну позицію, та в разі виявлення порушення невідкладно реагувати. Сьогодні це є дійсно можливим та більш-менш зрозумілим процесом, оскільки новий Митний кодекс у порівнянні із кодексом від 11.07.2002 р. №92-IV суттєво розширює права підприємців в частині оскарження рішень митних органів. Так, введена окрема глава 4, що стосується оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів, організацій, посадових осіб та їх відповідальності.
Новий Митний кодекс передбачає персональну відповідальність посадових осіб митниці. Так, посадові особи й інші працівники митних органів, організацій, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність згідно із законом. Шкода, заподіяна особам та їх майну такими діями чи бездіяльністю, відшкодовуватиметься.

Кожна особа має право оскаржити рішення, дії/бездіяльність митних органів, зокрема протоколи про порушення митних правил, висновки постаудиту, рішення про визначення митної вартості та інше, шляхом подання скарги до вище­стоящих органів. Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядають скаргу, і зобов’язані надати належним чином обґрунтовану письмову відповідь. Рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду. Якщо такі дії митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, то розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.

Для вирішення зазначених вище питань (спорів) важливу роль на користь підприємців зіграє закріплене Митним кодексом положення, згідно з яким у разі, якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків підприємств і громадян, які переміщують вантажі через митний кордон, так і на користь митного органу, рішення повинне прийматися на користь зазначених підприємств та громадян (ст. 3 кодексу).
Крім того, Митний кодекс оперує ще одним новим поняттям – компроміс у справі про порушення митних правил. Його суть полягає в тому, що у випадку порушення митного законодавства декларант має сплатити до державного бюджету суму, що дорівнює сумі штрафу, та/або задекларувати товари в митному режимі відмови на користь держави. Після цього припиняється провадження у справі про порушення митних правил та здійснюється митне оформлення задекларованих товарів відповідно до заявленого митного режиму. Особа, яка вчинила правопорушення, вважається такою, що не була притягнута до адміністративної відповідальності за дане правопорушення.
Ще одним питанням, яке стосується відповідальності та заслуговує на увагу, є питання притягнення до відповідальності за порушення митних правил, які скоєні до набрання чинності Митним кодексом України від 13.03.2012 р. №4495-VI, однак виявлені після 01.06.2012 р. Відповідь на це запитання та порядок застосування відповідних колізійних норм права надані Державною митною службою у листі від 06.06.2012 р. №20/1-11/05503-ЕП (додається).
Виходячи з вищенаведеного матеріалу, робимо висновок, що Митний кодекс України привніс у життя суб’єктів ЗЕД багато нового та цікавого, але, як і завжди у питанні відповідальності, треба залишатись обережними, уважними та уникати порушень митних правил.

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
06.06.2012 № 20/1-11/05503-ЕП

Начальникам регіональної митниці,
митниць

У зв'язку з набранням чинності Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI Департаментом боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції розглянуто звернення митних органів стосовно того, яке стягнення має бути накладене після 01.06.2012 за протиправне діяння, передбачене ст. 485 Митного кодексу України, яке зафіксоване до 01.06.2012.

За результатами опрацювання повідомляємо наступне.
Відповідно до частини 3 статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час та за місцем розгляду справи про правопорушення.
Таким чином, у разі якщо правопорушення було вчинено до набрання чинності Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI, однак виявлено після 01.06.2012, слід виходити з того, що кваліфікація дій правопорушника повинна здійснюватись відповідно до законодавства, чинного на момент складання протоколу про порушення митних правил.
При цьому питання щодо стягнення, що підлягає застосуванню, слід вирішувати у кожному конкретному випадку, враховуючи наступне.
Частиною 3 статті 3 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI закріплено конституційний принцип зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів.
Таким чином, за порушення митних правил, вчинені та зафіксовані до 01.06.2012, тобто до набрання чинності Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI, може бути застосована передбачена статтею 485 Митного кодексу України санкція лише в тому випадку, коли вона не перевищує попередні санкції за ті самі діяння.
Якщо сума штрафу, розрахована відповідно до статті 485 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, є більшою, ніж максимальна сума штрафу, передбачена статтями 354, 355 Митного кодексу України від 11.07.2002 №92-IV, то застосуванню підлягають санкції, передбачені статтями 354, 355 Митного кодексу України від 11.07.2002 №92-IV.
Це стосується випадків, коли об'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтями 354, 355 Митного кодексу України від 11.07.2002 №92-IV, та статті 485 нового Митного кодексу України збігається.
Водночас у разі якщо діяння, відповідальність за яке передбачена статтею 485 нового Митного кодексу України, не визнавались протиправними згідно з нормами, чинними на час його вчинення, та не утворювали склад правопорушень, передбачених статтями 354, 355 Митного кодексу України від 11.07.2002 №92-IV, то правові підстави для притягнення особи до відповідальності згідно з новим Митним кодексом відсутні.

Начальник Департаменту О. І. Попівняк