№7(2012)

Постановою Верховної Ради України №4538-VI від 15 березня 2012 року схвалено рекомендації парламентських слухань на тему «Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програного забезпечення». При цьому, обґрунтовуючи необхідність надання рекомендацій, зазначено, що важливою інтелектуальною складовою ІТ є програмні засоби (далі – ПЗ). Розробка ПЗ та послуг з їхнього впровадження в країнах – технологічних лідерах стала самодостатньою індустрією та суттєвим елементом відповідних національних стратегій. На сьогодні індустрія програмного забезпечення є найбільш високотехнологічною й високорентабельною сферою вітчизняної економіки.

За даними статистики, в Україні на ринку ІТ функціонують дві тисячі компаній, в яких працює понад 150 тис. осіб. В світовому рейтингу виробників ПЗ Україна посідає 15 місце. Однак для стрімкого розвитку даної галузі існує багато негативних чинників, серед яких вагоме місце посідає піратство ПЗ.
Так, в Україні, згідно з дослідженням Асоціації виробників програмного забезпечення (Business Software Alliance), що охопило 32 країни, 69% користувачів комп’ютерів використовують ПЗ, отримане з нелегальних джерел.

Сьогодні 26% усіх торговельних точок в Україні, які продають ПЗ для комп’ютерів, активно пропонують саме неліцензійне ПЗ.
Однак встановлення піратського ПЗ може завдати шкоди і самим споживачам послуг – починаючи від погіршення роботи комп’ютера і закінчуючи розповсюдженням шкідливих програм і втратою особистих даних. Використання неліцензійного ПЗ – одна з найсерйозніших загроз для легального бізнесу. Крім штрафів, пов’язаних за наслідками перевірок, йому загрожує ряд негативних наслідків: втрата довіри клієнтів і самих клієнтів, зниження інвестиційної привабливості, відсутність оновлень ПЗ, втрата даних.
Крім того, такий бізнес не зможе пройти сертифікацію та вийти на міжнародний ринок. Це щодо інформації про стан та розвиток ПЗ на ринку України.
Однак мало хто з пересічних громадян, та й керівників підприємств, установ, організацій, замислюється за наслідками такого неправомірного використання ПЗ. Через це пропоную розглянути передбачену чинним законодавством України відповідальності за використання неліцензійного ПЗ.

Для початку зазначу, що питання, пов’язані з авторськими правами, врегульовані Законом України «Про авторське право та суміжні права» (далі – Закон) та Цивільним кодексом України (далі – ЦК України). Так, відповідно до ст. 8 Закону та п. 2 ч.1 ст. 433 ЦК України, комп’ютерні програми є об’єктом авторського права.
Непоодинокі випадки, коли об’єкт інтелектуальної власності створюється працівником.
В такому випадку майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, регулюються ч. 2 ст. 429 ЦК України, відповідно до якої майнові права на даний об’єкт належать спільно працівникові та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, якщо інше не встановлено договором.

При виникненні спору щодо використання ПЗ з’ясуванню підлягають обставини, пов’язані з наявністю та обсягом майнових авторських прав на комп’ютерні програми, з приводу яких виник спір, як на об’єкти авторського права, з’ясування мети використання даних програм (для власного використання, для комерційних цілей), способу придбання і використання та з’ясування інших обставин, які входять до предмета доказування.

Факт використання неліцензійних програм фіксують контролюючі та правоохоронні органи. Звісно, для цього вони повинні мати законні підстави (для контролюючих органів – перевірки, для правоохоронних – оперативно-розшукова справа, порушена кримінальна справа).
В Україні створена та діє Державна служба інтелектуальної власності, яка є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності. Державна служба, відповідно до покладених на неї завдань, організовує проведення перевірок суб’єктів господарювання на предмет дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Надамо короткі рекомендації суб’єктам господарювання при проведенні перевірок.
Так, ви маєте право не допустити до перевірки, якщо:

• відсутні посвідчення на перевірку або відсутні документи, що засвідчують особу;
• особи, які прийшли з перевіряючими, не вписані в посвідчення на перевірку;
• перевіряючі відмовились зробити запис у журналі перевірок або не було попереджено про проведення планової перевірки.

Якщо ж усі перелічені документи оформлені відповідно до вимог, то відмова у допуску до перевірки буде неправомірною. Важливо пам’ятати, що перевіряючі можуть звертатись за допомогою до правоохоронних органів.

Перевірка розпочинається з ознайомлення з реєстраційними документами суб’єкта господарювання, документами, що підтверджують законність установки та використання програм, після чого розпочинають візуальну перевірку. Першою ознакою, що встановлена ліцензійна програма, є наклейка на корпусі ПК. Перевіряючі можуть запросити документи на придбання ПК або використовують спеціальний софт-сканер. Якщо зазначені документи не надаються до перевірки або буде встановлено сам факт використання неліцензійного ПЗ, то наступним кроком є оформлення протоколу огляду та протокол адміністративного правопорушення. Після цього, як правило, комп’ютерну техніку вилучають для проведення експертизи, і у разі негативних її результатів повернути техніку буде нелегко.
У випадку якщо за результатом проведення перевірки засвідчується наявність неліцензійного ПЗ, то наслідками будуть: адміністративна, кримінальна, цивільно-правова відповідальність. Так, представники правовласника можуть подавати позовні заяви з визначеною сумою збитків. Найчастіше вимоги пред’являють Microsoft, Лабораторії Касперського, Adobe, 1C, ABBYY.

За результатами розгляду справ суд має право прийняти рішення:

• про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
• про відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
• стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення авторського права і (або) суміжних прав;
• виплату компенсації у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат (замість відшкодування збитків та отриманого доходу).

Додатково суд може накласти штраф на порушника у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача, яка зараховується до державного бюджету.
Поряд з цивільно-правовою відповідальністю може бути застосовано адміністративну чи кримінальну відповідальність (в залежності від суми завданих збитків).
Відповідно до ст. 51-2 КпАП України:
Незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп’ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

Відповідно до ст. 164-9 КпАП України:
Розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.
Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.

Щодо кримінальної відповідальності:

Відповідно до ст. 176 КК України:
За незаконне відтворення, розповсюдження комп’ютерних програм і баз даних, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі (матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у 20 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (нмдг) передбачено:
штраф від 200 до 1000 нмдг
або
виправні роботи на строк до 2-х років
або
позбавлення волі на строк до 2-х років, з конфіскацією та знищенням усіх матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних;
Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою змовою груп осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі( якщо розмір матеріальної шкоди у 200 і більше разів перевищує нмдг) передбачено:
штраф від 1000 до 2000 нмдг
або
виправні роботи на строк до 2-х років
або
позбавлення волі на строк від 2-х до 5-ти років, з конфіскацією та знищенням усіх матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних;

Зазначені вище дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі( якщо розмір матеріальної шкоди у 1000 і більше разів перевищує нмдг) передбачено:
штраф від 2000 до 3000 нмдг
або
позбавлення волі на строк від 3-х до 6-ти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого та з конфіскацією та знищенням усіх матеріальних носіїв комп’ютерних програм, баз даних.

Виходячи з судової практики, кримінальна справа майже завжди порушується відносно конкретної особи. При цьому особою є не тільки керівник підприємства, установи, організації, а й системний адміністратор.
Підсумовуючи все вищезазначене, гарантією законності ваших дій при використанні ПЗ є наявність відповідних документів, які свідчать про придбання вами ліцензійного ПЗ.