№7(2012)

Історично склалося так, що всі ми родом із «совка», який навчив нас не платити за те, що можна отримати безкоштовно. Таке ж саме ставлення перейшло і на ІТ. Недарма за рівнем піратства пострадянський простір пропустив попереду себе лише країни Африки та Китай, виключенням може стати хіба Росія, яка зовсім нещодавно на законодавчому рівні утвердила боротьбу з піратством і одразу почала активні дії зі втілення закону в життя. В Україні ж, як зауважено у статті Вікторії Волинської (розділ «Право», с. 68), на законодавчому рівні у нас все зроблено, але доки не дуже гладко з виконанням. Не рекомендую чекати грому, а подумати про наслідки вже зараз: адже, думаю, нікому не захочеться на власному прикладі демонструвати роботу наших спецслужб, яким згори дадуть команду «фас».
Маю велику надію, що на вашій фірмі використовується лише ліцензійне програмне забезпечення. Правда, наші реалії складались так, що компанії, які на даний момент процвітають, розпочинали свою роботу з мінімальним стартовим капіталом, і керівництво в далеких 1990-х чи 2000-х і чути нічого не хотіло про виділення коштів на програмне забезпечення. Минули роки, ситуація змінилась, але не завжди вдавалося переконати керівника, який успішно працює вже понад 10 років, в тому, що потрібно викласти чималу суму за ліцензійне програмне забезпечення. Спробуємо звести витрати на перехід на ліцензійне ПО до мінімуму або принаймні зрозуміти, чому варто витрачати такі кошти.

Найперше, це операційна система – те, без чого комп’ютер є лише купою мікросхем і більше нічого. Якщо у вас використовується неліцензійна ОС, то є два виходи: а) купівля ліцензії; б) перехід на безкоштовну операційну систему. В Україні 99% ринку ОС становлять операційні системи сімейства Windows (для робочих станцій ця цифра, можливо, навіть ще більша). Якщо придбати ліцензію, то вам прийдеться переустановлювати ОС, а разом із нею і все ПЗ. Хоча цьому можна запобігти. В Microsoft є програма, що можна охарактеризувати словами «покайтесь – і я все вибачу». Її суть полягає в тому, що Microsoft продає ліцензії на піратське ПО, причому застосувати ліцензію можна до різних версій ОС Windows. Це чудовий вихід, якщо у вас, наприклад, всюди встановлена Windows ХР (якої вже немає в продажу), а новіші версії «не потягнуть» ваші робочі станції, тому і потреби в їх модернізації немає. Таким чином можна вбити декількох зайців одночасно: і отримати ліцензійне ПО, і зекономите кошти на непотрібній модернізації та часі на переустановлення ОС та ПЗ. Другим виходом із ситуації є перехід на якусь із безкоштовних ОС сімейства Linux чи Unix, наприклад, Ubuntu. Це позбавить вас від зайвих витрат, але призведе до таких незручностей, як переустановлення ОС на всіх робочих станціях, пошук, підбір встановлення ПЗ та навчання персоналу роботи з ним. Плюс не завжди ваш системний адміністратор буде компетентний в даного роду операційних системах, тому, можливо, знадобиться наймати когось іншого.

Наступний крок – це знайти заміну пакету програм Microsoft Of fice. Так склалося, що даний продукт захопив першість, і ринок, і всі інші підлаштовуються під його формати файлів та намагаються не відстати в функціональних можливостях свого продукту. У даному випадку є також декілька повноцінних варіантів. Open Of fice від SUN – безкоштовний аналог пакету від Microsoft. Можливо, не містить повної кількості програм, але основні програми прекрасно замінює. Підійде, напевно, десь для 80-90% офісних працівників, хоча питання можуть виникнути при використанні окремих специфічних функцій (наприклад, набір формул). Більшість проблем можна вирішити, встановивши якесь доповнення, але потрібно постійно за цим слідкувати, що додасть адміністраторам головного болю. Крім того, версії Open Of fice є як під Windows, так і під Linux. Також можливий варіант використання не пакету, а набору окремих рішень: безкоштовний текстовий редактор від одного виробника, а електронні таблиці – від іншого. Їх вистачає в Internet, але тут вже кожен окремо має свої переваги та недоліки.
Ще одним варіантом виходу з ситуації є перехід на хмаринні технології, що надають і Google, і Microsoft. В чому ж полягає їх різниця, переваги тощо? Різниця, звісно, в ціні: Google надає безкоштовно декілька програм, що можуть здійснювати мінімальний набір команд і процедур. Всі обчислення відбуваються на сервері компанії, і документи зберігаються там же. Щоб долучити до роботи іншого користувача, для нього відкривається доступ до ваших даних. В Microsoft пропонують веб-версію пакету офісу за дуже помірну плату. Ціни – від $2 за працівника, тоді як Microsoft Of fice коштує в повному функціоналі від 3 тис. грн. Обидва ці рішення чи, можливо, аналогічне від іншої компанії мають повне право на життя. Єдиною перешкодою для їх використання може стати лише наша не всюди добре розвинута мережа Internet, адже при відключенні від Internet робота просто зупиняється. Даний вид послуг теж добрий тим, що жодним чином не прив’язується до ОС, з якої відбувається підключення до серверу компанії, що надає послуги.

Третім же варіантом є ліцензування ПЗ. Тут єдиним варіантом мінімізувати витрати буде розбиття покупки пакету не лише версії PRO, а й, наприклад, Standart, адже не всі будуть використовувати повний набір програм, включений у версію PRO. Різниця ж у ціні на ці версії пакету є суттєвою і допоможе вам значно зекономити, а можливо, для певних користувачів і версії Standart буде забагато.
Наступним кроком є спеціалізовані програми, такі як 1С. Кожне підприємство, залежно від своєї діяльності, використовує те чи інше специфічне ПЗ. Загалом, напевне, можна сказати лише про бухгалтерію, адже з 1С у нас асоціюється бухгалтерія. Чесно, про якісь безкоштовні аналоги з позитивними відгуками я не чув. Ліцензування ж 1С у нас не є чимось проблематичним. Єдине хочу додати, що існує версія 1С під Linux, і в Internet є достатньо інформації для адміністраторів для її налаштування та підтримки. Якщо ж на підприємстві використовують інші спеціалізовані програми, то, можливо, ви знайдете безкоштовний чи дешевший аналог, але я не радив би вам на це сподіватись. Адже не дарма дані програми є спеціалізованими, бо вони непотрібні широкому колу користувачів, тому навряд чи привернуть увагу розробників ПО, які б на ентузіазмі займалися розробкою даного ПО.

Антивірусне забезпечення. Тут дещо інший випадок: навіть ті антивіруси, що мають безкоштовні версії, позиціонують їх лише для використання в домашніх умовах, а якщо ви юрособа, то, будьте ласкаві, платіть гроші. Звісно, можна знайти і безкоштовний варіант для підприємства, але чи забезпечить він необхідний рівень захисту?
Використання допоміжних програм. Тут все значно простіше. Допоміжні програми, такі як архіватори, файлові менеджери, аудіо-, фото-, відеоредактори та безліч інших досить популярні та використовуються не лише в бізнесі, але і в домашніх умовах, тому на даному ринку завжди будуть присутні ентузіасти, що за мінімальні кошти, а то й зовсім безкоштовно запропонують вам продукт не гірший, а можливо, і кращий за платні аналоги. В даному випадку потрібно лише не лінитись, а витратити час на пошук потрібних програм, ознайомлення з відгуками про них та визначення рівню задоволення ваших потреб при використанні тієї чи іншої програми.

Таким чином, здійснивши поетапно перехід на ліцензовані продукти (зверніть увагу: ліцензовані не означає платні), ми зможемо захистити себе та підприємство від проблем із державними органами. Звичайно, це справа не одного дня, а якщо стоїть задача зменшити витрати, то, можливо, і не одного місяця, але врешті-решт досягти відповідного результату цілком реально. Проблеми, що виникнуть при переході на інше ПЗ, перш за все відзначаться на працівниках, яким із самого початку прийдеться переучуватись на інше ПЗ. Це призведе до маси незручностей, можливо, навіть збоїв у роботі, але якщо є бажання і достатньо терпіння, то все вийде. Використовуйте ліцензійне програмне забезпечення, оскільки краще отримати головний біль від переналаштування бізнес-процесів на нове ПЗ чи витратити кошти на придбання ліцензійного ПЗ, ніж в подальшому розбиратися і доводити щось державним службам. Крім того, ліцензія – це не тільки захист від державних служб, але й право на повноцінну підтримку від компанії-виробника, що інколи стає в пригоді як ніщо інше.