№9(20)(2013)

На засіданні Кабінету Міністрів України 11 вересня схвалено проект Закону України «Про Державний бюджет України
на 2014 рік». Документ 15 вересня передали до Верховної Ради України, а вже 16 вересня стало відомо, що він знову
повернувся до уряду – на доопрацювання.

Під час години запитань до уряду у Верховній Раді 20 вересня перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський пояснив парламентаріям, що Кабінет Міністрів відкликав проект бюджету на 2014 рік, оскільки до Верховної Ради надійшли законопроекти, які потребують додаткових видатків на 17,5 млрд грн. Він зазначив, що уряд провів низку переговорів з метою зміни енергетичного балансу та зменшення дотаційності житлово-комунального господарства, і додав, що у парламенті перебувають законопроекти, які дають можливість збільшити доходи бюджету на суму майже 30 млрд грн.

Основні показники проекту державного бюджету на наступний рік базуються на зростанні ВВП на 3 %. Інфляція передбачена на рівні грудень до грудня – 8,3 %, державний борг – 32,4 % від ВВП, дефіцит очікується на рівні 2,7 % від ВВП. Згідно з проектом, доходи скарбниці складуть 403 млрд грн (зростання порівняно з 2013 роком на 8,9 %), у тому числі загального фонду – 355 млрд грн, спецфонду – 48 млрд грн. Витрати збільшаться на 7,9 % – до 452,6 млрд грн.

У Мінфіні розраховують на зростання податкових відрахувань більш ніж на 33 млрд грн. При цьому більше хочуть одержати за рахунок ПДВ з імпорту – на 17,6 млрд грн (130,4 млрд грн), акцизу – на 6,2 млрд грн (36,9 млрд грн) і податку на доходи фізичних осіб – на 0,7 млрд грн (8,9 млрд грн). По податку на прибуток і внутрішньому ПДВ, навпаки, очікується падіння – на 10,5 млрд грн, але при цьому обсяги відшкодування податку повинні збільшитися майже на 26 %, до 74,9 млрд грн.

Для того щоб забезпечити таке наповнення бюджету, в уряді вирішили внести зміни до Податкового кодексу. Згідно з проектом, у 2014 році зниження ставок ПДВ до 17 % та податку на прибуток до 16 % не буде. Тобто до 1 січня 2015 року вони повинні залишатися на нинішньому рівні – 20 % і 19 % відповідно.
Наскільки реальними є закладені в проект держбюджету показники, і як бачать бюджетний процес загалом науковці, розповів доктор економічних наук, професор Василь Кудряшов:

– Розроблення показників бюджету – складний, тривалий процес, і в цьому випадку науковці зазвичай звертаються до зарубіжного досвіду. Ми, перш за все, звертаємо увагу на розвиток економіки країн, досвід яких хотіли б
запозичити. Скажімо, достатньо потужний і фактично бездефіцитний бюджет у Німеччині. Там система його формування і виконання відрегульована. Наприклад, в Європейському Союзі дуже активно проводиться політика фіскальної консолідації, яка зводиться до зменшення дефіциту бюджету і величини державного боргу, частки його до ВВП. Проте вона не зовсім позитивно впливає на темпи економічного зростання, на зайнятість, на вирішення соціальних проблем, оскільки скорочуються видатки і може зростати оподаткування. Тому, наприклад, Сполучені Штати, та й європейські країни, особливо Велика Британія, здійснюють заходи грошово-кредитної політики, якими намагаються дещо нейтралізувати негативні впливи. Такі кроки отримали назву «кількісне пом’якшення». Нині ми аналізуємо, наскільки в майбутньому їх доцільно використовувати в нашій країні.

Питання показників бюджету є дуже актуальним з огляду на їхню важливість для нашої країни не тільки на наступний рік, а й середньострокову перспективу. Проте, перш ніж їх характеризувати, доцільно зупинитися на концептуальних засадах розроблення бюджетної політики загалом. Вирішення раціональних і водночас реальних напрямів бюджетної політики належить до важливих завдань реалізації Програми економічних реформ на 2010–2014 роки, Національного плану дій на цей рік, з урахуванням положень Державної програми активізації розвитку економіки на 2013–2014 роки, формування асоціації з Європейським Союзом, реалізації Стратегії розвитку системи управління державними фінансами в нашій країні, а також інших нормативних документів.

Перш за все слід звернути увагу на те, що основою поступального розвитку є забезпечення стійких темпів економічного зростання. На сьогодні під впливом низки несприятливих зовнішніх викликів, а також ускладнення внутрішнього розвитку ми маємо дуже багато проблем, які потребують вирішення. З боку зовнішніх викликів – обмеження попиту на нашу експортну продукцію, погіршення умов залучення фінансових ресурсів на міжнародних ринках, загострення конкуренції на світових ринках. Щодо внутрішніх факторів, то ми повин­ні враховувати недостатнє кредитування економіки в нашій країні, негативне сальдо експортно-імпортних операцій, відтік капіталу та багато іншого. Ці виклики значно ускладнюють розвиток економіки.

Достатньо важливими є також питання удосконалення механізмів стимулювання розвитку внут­рішнього виробництва, підвищення його конкурентоспроможності, розширення платоспроможності інвестиційного і споживчого внутрішнього попиту тощо. А стосовно прогнозних даних, то, за розрахунками експертів, обсяги ВВП у 2014 році у нас зростуть на 2,5–3,4 %, що, звичайно, стане основою збільшення бюджетних доходів та спрямування їх на вирішення проблем розвитку економіки. Прогнозні дані щодо зростання ВВП у нашій країні в 2014 році, розраховані фахівцями Міжнародного валютного фонду, тримаються на рівні 2,8 %, Світовий банк дає прогноз зростання ВВП на 3 %.
Разом зі збільшенням темпів економічного зростання передбачається також збільшення як дохідної, так і витратної частин державного бюджету. Стосовно дефіциту державного бюджету, то згідно з положеннями, прийнятими в нашій країні, він буде утримуватися в 2014 році в межах від 3 до 3,5 %, що дещо нижче, порівняно з попередніми роками. Крім того, передбачається використання коштів, залучених за умов бюджетного дефіциту для фінансування інвестиційних видатків, спрямованих на підтримку темпів економічного зростання.

Питання збільшення наповнення бюджету, як і в багатьох інших країнах, є актуальним фактично щороку. Розглянувши можливості для збільшення дохідної частини державного бюджету, можна ви­окремити основні моменти. По-перше, це запровадження акцизного податку на продукти харчування і напої, які є шкідливими для здоров’я людини; по-друге – підвищення ставок плати за користування надрами, реформування податку на нерухоме майно, упорядкування податкових пільг; по-третє – спрощення і підвищення результативності адміністрування податків, якості обслуговування платників податків. І, насамкінець, це те, що у нас уже здійснюється і буде прискорюватися, – запровадження електронної звітності. Наступним напрямом є удосконалення механізму протидії ухилення від сплати податків та зменшення податкових зобов’язань, тіньового сектора економіки шляхом обмеження частки готівкових розрахунків, призупинення операцій в офшорних зонах, поліпшення податкової дисципліни та інші важливі кроки.

Питання оптимізації витратної частини бюджету також є актуальним, воно стоїть на порядку денному. Однак зміни в нашій країні не передбачають, наприклад, скорочення обсягів видатків, а лише підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, покращення структури видатків та структури фінансування бюджету. Тому, якщо їх розглядати більш конкретно, можна виділити основні, а саме: оптимізація та підвищення фіскальної ефективності податкових пільг суб’єктами господарювання, оптимізація соціальних пільг шляхом посилення їх адресності, підвищення ефективності використання бюджетних коштів, збільшення частки внутрішніх та зменшення зовнішніх запозичень.
Проте, на мій погляд, поки що не варто плекати якихось райдужних сподівань – наступний рік буде таким же складним, як і попередні роки, оскільки рецесійні процеси у зарубіжних країнах тривають. Але загалом прогнози для темпів економічного зростання в нашій країні, як і в інших країнах з ринками, що розвиваються, формуються приблизно на рівні 3–5 %. Тому можемо сподіватися, що 2014 рік все ж буде кращим з точки зору формування та виконання бюджету.