№9(20)(2013)

Провідні фахівці з питань податків і державних фінансів обговорили Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», який набрав чинності з 1 вересня цього року, його значення для бізнесу і бюджету країни, а також зміни, які необхідно внести до законодавства для ефективного функціонування документа. Дискусія відбувалася в межах круглого столу «Податкові новації: що потрібно поліпшити в законі про трансфертне ціноутворення?», який відбувся 26 вересня в інформаційному агентстві «Українські новини».

До участі у професійній дискусії запросили експертів провідних аналітичних центрів та дослідницьких інститутів, фахівців з оподаткування і державних фінансів. Присутні погоджувалися, що ідея закону про трансфертне ціноутворення дуже хороша, закон, який набув чинності 1 вересня 2013 року, є важливим для розвитку цивілізованих відносин бізнесу і держави. Але щоб закон запрацював на повну силу, треба доопрацювати деякі вузькі місця.

Голова податкової практики Baker Tilly Ukraine Рустам Вахітов порівняв український і російський закони, європейську практику. Він підкреслив, що це відносно нова тема і для українських законодавців, і для податкових органів. Тому немає нічого дивного в тому, що над законом треба ще попрацювати, адже спочатку важко створити якийсь ідеальний документ. На думку Рустама Вахітова, в українському законодавстві мало б сенс більш чітко прописати поняття консолідованого платника податків, а документ потрібно коригувати в частині джерел отримання інформації податковою службою про трансфертні ціни контрагентів, принципи визначення таких цін і порівняні операції для контролю. «Зараз такі джерела віддані на відкуп Кабміну, немає чіткого розуміння, як будуть використовуватися загальноприйняті у світі бази даних. Є лише відсилання, наприклад, до видань Міндоходів, котирувань Аграрної біржі. Це створює певну непередбачуваність подій для бізнесу», – підкреслив експерт.

Навіть у Росії, де такий закон діє вже кілька років, питань залишилося дуже багато. Тому Рустам Вахітов вважає, що протягом декількох років будуть потрібні чіткі роз’яснення, узгодження, в іншому разі не уникнути судових суперечок. Він також звернув увагу присутніх на те, що сьогодні багато хто орієнтується на голландський досвід трансфертного ціноутворення, де дуже добре розвинена система попереднього ціноутворення. Деякі країни в якості інтерпретації використовують документи, які розробляються організацією економічного співробітництва. Україні, орієнтованій на євроінтеграцію, теж можна було б взяти на озброєння європейський досвід.

Голова податкової та юридичної практики EY в Україні Володимир Котенко погодився, що в законі є чимало нововведень і змін, які потрібні для бізнесу. На його думку, законодавство про трансфертне ціноутворення підштовхне бізнес до самодисципліни, операції будуть ставати все більш прозорими, але структура економіки України така, що більшість великих підприємств тим чи іншим чином пов’язані між собою в певні групи. Тому експерт вважає, що впровадження консолідованої звітності дасть можливість спростити як контроль за таким бізнесом, так і звітність його діяльності, мінімізувавши ризики порушень. Володимир Котенко запропонував Кабінету Міністрів України вийти з пропозиціями розробити чіткі правила трансфертного ціноутворення, щоб не створювати ґрунт для конфліктів. Він упевнений, що це добре вплине на інвестиційне середовище.

Радник ЮК Integrites Ярослав Абрамов висловив думку, що податкова служба все-таки прислухається до прохань бізнесу щодо перегляду штрафних санкцій. Він поскаржився на ст. 39 Податкового кодексу, підкресливши, що в такій інтерпретації «ніде в світі система трансфертного ціноутворення не застосовується». Ярослав Абрамов також повідомив, що і іноземний, і український бізнес, який звертається сьогодні до юристів за консультаціями щодо цього закону, розуміє, що запропоновані механізми будуть рано чи пізно відпрацьовані і приведені у відповідність до європейських норм. «Вони розуміють, що вести бізнес доведеться прозоро, і вже сьогодні починають до цього готуватися. Все менше стає інформації, що є комерційною таємницею, питання доступу до даних з боку податкових органів поступово стає менш проблематичним», – упевнений експерт.

На його думку, для того щоб реалізувати всі запропоновані зміни, набуття законом чинності має бути перенесено як мінімум на початок 2014 року. Він вважає, що це, насамперед, пов’язано з необхідністю лібералізації штрафних санкцій, які передбачені сьогоднішнім варіантом документа, а також принципів і правил проведення податкових перевірок.
Крім того, відсутні критерії, за якими буде прийматися звітність за 2013 рік як перехідний період. «Питання в тому, що буде в 2014 році після подачі звітності і як податкова збирається контролювати, що відбувалося в 2013 році», – сказав він.

Заступник директора Центру наукових фінансово-економічних експертиз Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Світлана Сороко висловила сумніви з приводу своєчасності детального обговорення окремих положень ст. 39 Податкового кодексу. Достатньо розставити акценти в плані їх проблематичності. На її думку, робити висновки «мабуть, зарано». Напевно, потрібно почекати, поки будуть прийняті нормативні акти для реалізації закону, і надати можливість цю статтю впровадити. Разом з тим вона погодилася з Володимиром Котенко, що в ідеалі закон повинен передбачати норми прямої дії. Але, що стосується трансфертного ціноутворення, важко уявити, щоб всі норми, що передбачають механізми та методи їх застосування, могли відбитися в одній статті. В результаті закон може стати другим Податковим кодексом. Тому доцільно підготувати та затвердити методичні рекомендації щодо застосування даного документа.

Світлана Сороко повідомила, що за період імплементації Податкового кодексу України були ухвалені майже 40 законів, якими вносилися зміни до кодексу. Серед них чимало таких, які ідеально підійшли бізнесу, тому що законодавці «прагнуть до реалізації партнерських відносин між державою та бізнесом». Але є й такі, які викликають певні проблеми і вимагають змін. Тому, за її словами, процес оновлення законодавчої бази перманентний, і це «абсолютно нормальне явище». Проте які б закони не приймали, підкреслила заступник директора Центру, економіка живе за своїми законами. Вона навела деякі статистичні дані з податку на прибуток. «Я думаю, що трансфертне ціноутворення повинно заробити і в Україні, але оскільки ще немає затверджених нормативних актів, то, можливо, буде прийнято рішення перенести термін запровадження цієї статті, що було б цілком розумним кроком», – вважає Світлана Сороко. Головне, законом передбачено, що у бізнесу з’являється можливість узгоджувати ціни по контрольованих операціях, що дасть змогу уникнути негативних наслідків. Платити податки повинні всі, і з цим потрібно змиритися.

Президент ВГО «Спілка податкових консультантів України» Леонід Рубаненко звернув увагу присутніх на те, що у нас зараз діє цей закон, але немає практики його застосування ані з боку бізнесу, ані з боку податкової. Тому, на його думку, вже сьогодні можна спокійно поділитися своїми висновками. У цьому законі немає відповіді на всі питання, які повинні знати фахівці, але є широке поле для роздумів, зокрема, як цей закон інтегрований в інше законодавство. У будь-якому випадку, вважає експерт, закон потрібно кардинально змінювати, зібрати думки, прийти до компромісного рішення і внести зміни в існуючий Податковий кодекс.

Керуючий партнер PSP Audit Дмитро Сушко, у зв’язку з тим що закон вже набув чинності і розробляються підзаконні акти, закликав: «Треба визначатися з консультантами, яких сьогодні не вистачає, треба визначатися з методами роботи». Директор АФ «Сайвена-Аудит» Олена Жукова вважає, що цей закон був ухвалений дуже швидко. Зараз підприємства зіткнулися з тим, що до 20 жовтня повинні подати звітність та відобразити у ній трансфертні ціни. Але у них практично немає часу на підготовку, адже потрібно переробити всі договори, привести у відповідність із законодавством інші документи. При цьому, за її словами, сьогодні ми маємо велику кадрову проблему, адже виявилося, що аудиторських фірм, які можуть допомогти у визначенні трансфертних цін, дуже мало. Тобто підприємства абсолютно не готові до нормального створення якісної системи трансфертного ціноутворення, не готові до цього і наші податкові органи. «Ми бачимо дуже чітку їх фіскальну спрямованість, і важко уявити, що із введенням закону наші фахівці з податкової служби одразу зможуть професійно перебудуватися. Це сумно», – підкреслила вона. Серйозній критиці Олена Жукова піддала і діючу систему штрафних санкцій.