№9(20)(2013)

Близько 30 років тому в нашій країні (а на той момент ще Радянському Союзі) було не прийнято надавати будь-яку благодійну допомогу нужденним. З плином часу погляди співвітчизників з даного питання практично не змінилися. Україна, як і раніше, знаходиться в самому кінці рейтингу країн за рівнем розвитку благодійності.

Причини даної обставини криються не тільки в нашій ментальності та «людяності», справа в тому, що чинне законодавство України абсолютно не стимулює благодійність як приватних , так і юридичних осіб, до того ж, останнім часом інформаційні мережі кишать історіями про використання благодійних фондів для відмивання грошей, використання їх не за призначенням і просто для заробітку абсолютно здорових та таких, що нічого не потребують, бізнесменів. 

Таким чином, навіть громадяни, які, можливо, і хотіли б допомагати, не наважуються, оскільки не вірять, що їхні кошти справді отримають саме ті, кому вони так необхідні.
Однак дана стаття не про проблеми благодійності в Україні як такої, а про те, як правильно обліковувати благодійну допомогу на підприємстві, яке в особі своїх керівників-засновників за «покликанням серця» вирішило надати благодійну допомогу, заздалегідь розуміючи, скільки складнощів це спричинить як бухгалтеру, так і самому підприємству у вигляді додаткових податків, перевірок та іншого.
Як відомо, 3 лютого 2013 року набрав чинності новий Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI, який визначає загальні принципи благодійної діяльності в Україні.
Згідно зі ст. 1 Закону № 5073-VI благодійна діяльність – це добровільна особиста або майнова допомога, яка не передбачає отримання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації від імені або за дорученням бенефіціара (одержувача благодійної допомоги).

Документальне оформлення
Відповідно до ст. 6 Закону № 5073-VI, благодійним пожертвуванням визначається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення заздалегідь обумовлених цілей благодійної діяльності.

Одержувач благодійної допомоги, як правило, звертається до потенційного благодійника з офіційним листом, в якому міститься прохання про надання допомоги на певні цілі (сума може бути зазначена або не зазначена). Після розгляду даного листа керівником підприємства або уповноваженою особою управління видається наказ по підприємству про надання благодійної допомоги. У ньому вказується найменування одержувача, його реквізити, а також сума, яку вирішено йому перерахувати з розрахункового рахунку підприємства (або найменування, кількість матеріальних активів, у разі такої передачі), або найменування і кількість товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг.

Виходячи з вищесказаного, документальним підтвердженням надання благодійної допомоги підприємством будуть такі документи:

•   Лист-клопотання від одержувача;
•   Наказ керівника/уповноваженої особи підприємства про надання благодійної допомоги;
•   Копії документів, що підтверджують внесення одержувача допомоги до Реєстру неприбуткових організацій, завірені належним чином (якщо одержувач таким є);
•   Копії документів, що підтверджують реєстрацію одержувача допомоги як благодійної організації, якщо він таким є;
•   Договір про надання благодійної допомоги (у разі її надання на постійній, систематичній основі або фінансування певних програм);
•   Первинні документи, які свідчать про перерахування грошових коштів, передачу матеріальних і нематеріальних активів, надання послуг тощо.

Бухгалтерський облік
РВитрати на надання благодійної допомоги у повному обсязі включаються до складу інших витрат від звичайної діяльності в періоді надання такої допомоги. Підставою для даного відображення є п. 5 П(С)БО 16 «Витрати», згідно з яким витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.
Благодійна допомога, надана як неприбутковим організаціям, так і підприємствам на загальній системі оподаткування, включається до інших витрат компанії з відповідним нарахуванням за рахун-
ками:
Дт 949 «Інші витрати від звичайної діяльності» в кореспонденції з Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

У фінансовій звітності витрати на виплату (надання) благодійної допомоги відображаються у формах:
Форма № 2 «Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)» – рядок 2270;
Форма № 2-м «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» – рядок 100.

Податковий облік
Тут, звичайно, не все так просто, як у бухгалтерському, тому розглянемо окремо порядок оподаткування даної операції ПДВ, податком на прибуток та ПДФО.

Податок на додану вартість
Отже, що стосується податку на додану вартість, то згідно з пп. 197.1.15 ПКУ надання благодійної допомоги, в тому числі безкоштовна поставка товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, не підлягає оподаткуванню ПДВ.

Визначення «благодійної організації» закріплено в Законі України від 05.07.2012 р. № 5073-VI, згідно з яким благодійна організація – це юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній або декількох сферах, визначених Законом, як основну мету його діяльності.
ПКУ чітко визначено, що під безоплатною поставкою розуміється постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або іншої компенсації. В інших випадках дані операції будуть обкладатися ПДВ на загальних підставах.

Кодексом визначено, що товари, призначені для благодійності, підлягають обов’язковому маркуванню шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або зовнішню/внутрішню упаковку товару, щоб напис було чітко видно. Відповідальність за відповідне маркування «благодійних» товарів покладається на підприємства і організації, які надають допомогу. А в разі надання благодійної допомоги у вигляді підакцизних товарів, цінних паперів, а також товарів/послуг, які призначені для використання у господарській діяльності, операції з надання благодійної допомоги не звільняються від сплати ПДВ.
Окремо варто сказати щодо права на податковий кредит по товарах/послугах, придбаних для благодійності. Якщо наперед відомо, що дані товари/послуги купуються тільки для благодійності та не будуть використовуватися в господарській діяльності підприємства, то платник податків не має права на податковий кредит відповідно до п. 198.3 ПКУ. А у випадку, якщо такий товар був придбаний для його використання в господарській діяльності і платник податків включив суму ПДВ до податкового кредиту відповідного звітного періоду, то при подальшій безкоштовній передачі такого товару, згідно з п. 189.1, п. 198.5 ПКУ, необхідно збільшити податкові зобов’язання з ПДВ у періоді, в якому така передача була здійснена.
При наданні благодійної допомоги у вигляді товарів/послуг, які надаються не благодійним організаціям, а іншим підприємствам, згідно з пп. 14.1.185 ПКУ дана операція визнається поставкою і тягне за собою збільшення податкових зобов’язань платником податків у періоді здійснення операції. До того ж, якщо дані товари/послуги купувалися раніше з метою їх використання у господарській діяльності, то необхідно додатково відобразити податкові зобов’язання як компенсацію раніше використаного податкового кредиту.
Таким чином, підприємству, що надає благодійну допомогу не благодійній організації, необхідно буде нарахувати податкові зобов’язання двічі: при поставці товару/послуги і при коригуванні податкового кредиту.
Згідно п. 17 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін і перевищує суму постачання товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни поставки, другу – на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною. У податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку (01 – Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною). Така податкова накладна покупцю не надається, а всі примірники таких податкових накладних зберігаються у продавця.
При наданні благодійної допомоги у вигляді коштів у підприємства-благодійника не виникає податкових зобов’язань, оскільки, відповідно до п. 196.1.4 ПКУ, кошти не є об’єктом оподаткування.

Податок на прибуток підприємств
До прийняття органами ДПСУ Узагальнюючої податкової консультації від 05.07.2012 р. № 581 платники податків намагалися не включати дані виплати у витрати підприємства з метою оподаткування прибутком або включали тільки в лімітованих межах, дозволених Кодексом у разі надання допомоги неприбутковим організаціям. Але з прийняттям даної Узагальнюючої податкової консультації № 581 затверджено нові правила оподаткування благодійної допомоги.
Отже, в даній Консультації № 581 органами ДПСУ зроблено висновок, що незалежно від статусу одержувача безкоштовно наданих товарів (робіт послуг) платник податків зобов’язаний визнати дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) виходячи з їх звичайної ціни. При цьому ДПС дозволила платнику податків визнати витрати у розмірі собівартості таких товарів (робіт, послуг). Аргументами ДПСУ є те, що, відповідно до пп. 14.1.202 Кодексу, продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарським, цивільно-правовим договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Відповідно до п. 135.4, п. 137.1 ПКУ, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, визначений у розмірі договірної вартості, але не менше суми компенсації. І це незважаючи на те, що при безоплатній передачі товарів/послуг відсутня і договірна вартість, і компенсація таких товарів/послуг, у зв’язку з чим безкоштовна передача товарів не повинна потрапляти під визначення «доходу» в розумінні п. 135.4 ПКУ. В даному випадку дохід повинен виникати лише в того платника податків (якщо він таким є), який отримав безкоштовні товари для використання в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Сперечатися з вищеописаною позицією органів ДПСУ, звичайно, можна, але, найімовірніше, вже в судовому порядку, керуючись п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.1999 р. № 290, згідно з яким дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу.
Щодо необхідності визнання доходу виходячи зі «звичайної ціни» товарів/послуг, оскільки посилання в Узагальнюючій консультації було зроблено на ст. 39 ПКУ, зауважимо, що 04.07.2013 р. в дану статтю внесені зміни Законом України від 04.07.2013 р. № 408-VII, який набрав чинності 01.09.2013 р. Виходячи з цих змін, з 01.09.2013 р. вимога про те, що будь-який продаж має бути визнано за ціною, не нижче звичайної, а будь-яка покупка – за ціною, не вище звичайної, застосовується тільки до контрольованих операцій1.
Тому в нашому випадку цілком справедливо буде визнати одночасно доходи і витрати від безкоштовної передачі товарів/послуг у розмірі їх собівартості. На розмір об’єкта оподаткування податком на прибуток дана операція ніяк не вплине, оскільки її фінансовий результат буде нульовим.
Повертаючись до витрат, потрібно відзначити, що пп. 138.10.6 ПКУ встановлено можливість включення платниками податків в інші витрати звичайної діяльності витрат, які не пов’язані з виробництвом та/або реалізацією товарів/послуг, а саме: суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт/послуг, добровільно перерахованих протягом звітного року неприбутковим організаціям в розмірі, що не перевищує чотири відсотки оподаткованого прибутку попереднього звітного року.

Виходячи з вищевикладених норм закону та інтерпретацій (думок) органів ДПСУ, отримуємо наступне:
  незалежно від статусу одержувача благодійної допомоги платник податків зобов’язаний визнати дохід у розмірі «звичайної» ціни і витрати в розмірі собівартості таких товарів/послуг;
  а в разі якщо одержувачем «благодійних» товарів/послуг є неприбуткова організація, платник податків має право додатково включити до витрат не більше 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Для того щоб розставити крапки над «і» у кожному окремому випадку щодо включення суми допомоги в доходи і витрати одночасно, рекомендуємо звернутися до органу податкової служби за місцем реєстрації за отриманням індивідуальної безкоштовної консультації з даного питання з обґрунтуванням своєї позиції.
До отримання даних роз’яснень підприємствам-благодійникам необхідно відображати у податковому обліку доходи і витрати в розмірі собівартості (або залишкової вартості) товарів, робіт/послуг, а також додатково витрати в розмірі 4 % від оподатковуваного прибутку за минулий звітний рік (у разі якщо благодійна допомога була надана неприбутковій організації).

ПДФО
У разі надання благодійної допомоги фізичній особі, слід пам’ятати про виконання підприємством функцій податкового агента по відношенню до даної фізособи з метою оподаткування ПДФО. Якщо допомога надається у вигляді нецільової, то в межах допустимого розміру (у 2013 р. – 1610 грн), відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ, вона не обкладається податком на доходи фізичних осіб. Якщо допомога цільова і відповідає вимогам пп. 170.7.4 ПКУ, то вона в повному розмірі не підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за ставкою
15 (17) %.
В обох випадках надання цільової та нецільової допомоги, ЄСВ не нараховується і не утримується, оскільки така допомога не належить до фонду оплати праці.

Далі наведемо приклад відображення операцій з надання благодійної допомоги юридичними особами – платниками податку на прибуток і ПДВ та будемо сподіватися на те, що викладений матеріал допоможе вам «творити добро» в законних рамках, не хвилюючись про податкові наслідки.