№8(19)(2013)

Министерство финансов Украины 26 июля 2013 года на официальном сайте обнародовало для общественного обсуждения проект закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно осуществления аудиторской деятельности». Документом предусмотрено обновление норм Хозяйственного кодекса, действующего закона «Об аудиторской деятельности», законов «О государственном регулировании рынка ценных бумаг в Украине», «О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг», «О банках и банковской деятельности», касающихся вопросов, связанных с аудиторской деятельностью.

Обнародованный документ вызвал оживленную дискуссию среди аудиторов-практиков, представителей профессиональных общественных объединений, ученых. Уже высказан ряд предложений, с которыми представители аудиторского сообщества обратились в органы государственной власти с просьбой учесть их в ходе работы над проектом.

Не Являясь органом общественного надзора в понимании европейских директив, Аудиторская палата Украины имеет слишком широкие полномочия

Андрей КлИмов, президент Украинской ассоциации сертифицированных бухгалтеров и аудиторов

– На сегодня проект Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно осуществления аудиторской деятельности», разработанный Министерством финансов Украины, является лучшим из всех проектов, которые были разработаны за последние годы. Безусловно, он не идеален, поскольку появился в результате определенного компромисса среди заинтересованных сторон, но его принятие крайне необходимо для аудиторской профессии.
Во-первых, это обусловлено тем, что орган регулирования аудита в Украине не соответствует современной европейской практике, и нам об этом неоднократно напоминали. Так, еще в 2008 году Решением Еврокомиссии 2008/627/ЕС от 29.07.2008 года Украине было дано время для исправления ситуации. Но мы не воспользовались случаем, и Решением Еврокомиссии 2011/30/EU от 19.01.2011 года Украину исключили из перечня стран, работа аудиторов которых признается в Европейском Союзе.
Во-вторых, существующая модель регулирования приводит к неуклонному упадку аудита в Украине. Это подтверждается и стремительным уменьшением количества субъектов аудиторской деятельности за последние годы, и наличием большого количества злоупотреблений со стороны регуляторов. Вообще ситуация парадоксальна. С одной стороны, профильным законом Аудиторская палата Украины определена как единый регулятор аудиторской деятельности. С другой стороны, еще у трех органов есть отдельные регуляторные полномочия. И данные полномочия постоянно увеличиваются. Сначала этим государственным органам было предоставлено право вести отдельные реестры аудиторов, в чем не было никакой необходимости, поскольку уже существовал реестр АПУ. Впоследствии эти реестры фактически трансформировались в дополнительные требования для допуска на рынок субъектов аудиторской деятельности. Теперь еще появились требования к обязательному повышению квалификации аудиторов. Чтобы иметь возможность предоставлять услуги своим клиентам, аудиторы вынуждены почти месяц в год тратить на прохождение курсов в различных комиссиях. И даже не стоит говорить о том, кто обучает аудиторов и сколько это им стоит.
В-третьих, функционирование Аудиторской палаты Украины вызывает массу нареканий. Не являясь органом общественного надзора в понимании европейских директив, АПУ имеет слишком широкие полномочия. Это и сертификация аудиторов, и контроль качества аудиторских услуг, и обязательное повышение квалификации аудиторов, и дисциплинарный суд. При этом нет фактически никакого контроля за этими процессами ни со стороны государства, ни со стороны аудиторского сообщества. Злоупотребление и пренебрежение законом дали возможность отдельным лицам быть по 12–15 лет членами АПУ, иметь неограниченные полномочия и не нести никакой ответственности. Этих людей все устраивает, именно поэтому они сейчас пытаются не допустить принятия проекта Министерства финансов Украины. Чего стоят только совместные письма во всевозможные инстанции от Аудиторской палаты Украины и Союза аудиторов Украины, подписанные их руководителями, которые одновременно являются заместителями друг у друга.
Прекратить злоупотребления и наконец навести порядок в регулировании аудиторской деятельности призван Национальный план действий на 2013 год по внедрению Программы экономических реформ на 2010–2014 годы «Богатое общество, конкурентоспособная экономика, эффективное государство», утвержденный Указом Президента Украины № 128 от 12.03.2013 года, в пункте 105 которого говорится об обеспечении адаптации законодательства о регулировании аудиторской деятельности к европейскому законодательству. Именно поэтому есть надежд на то, что проект все же будет принят Верховной Радой Украины и этим будет заложено реальное основание для внедрения саморегулирования аудиторской профессии.

Возникает вопрос относительно создания общего представительского органа, который вправе направлять своих представителей во все органы

Михаил Крапивко, исполнительный директор аудиторской фирмы «Бухгалтер», вице-президент ВПОО «Союз аудиторов Украины»

– Согласно «Сообщению об обнародовании проекта Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно осуществления аудиторской деятельности», этот проект разработан во исполнение подпункта 105.1 пункта 105 Национального плана действий на 2013 год по внедрению Программы экономических реформ на 2010–2014 гг. «Богатое общество, конкурентоспособная экономика, эффективное государство», утвержденной Указом Президента Украины от 12.03.2013 г. № 128 и с целью приведения норм Закона Украины «Об аудиторской деятельности» в соответствие с законодательством Европейского Союза, в частности Директивой Европейского парламента и Совета 2006/43/ЕС от 17.05.2006 г. «Об обязательном аудите годовой отчетности и консолидированной отчетности», норм законов Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» (относительно перехода на непосредственное применение международных стандартов финансовой отчетности) и «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, или финансированию терроризма» (относительно регулирования деятельности субъектов первичного финансового мониторинга – аудиторских фирм и аудиторов), а также для обеспечения участия общественных организаций в формировании государственной политики в сфере аудиторской деятельности.
Однако, на мой взгляд, законопроект не достигает заявленной цели. В нем удалось реализовать базовые нормы Директивы Европейского парламента и Совета 2006/43/ЕС от 17.05.2006 г. «Об обязательном аудите годовой отчетности и консолидированной отчетности», в частности не создан орган общественного надзора, не реализованы нормы по допуску аудиторов, требования в реестр и некоторые другие. Так, п. 6) проекта вносит изменения в ст. 11 в части обнародования реестра «Реестр публикуется не реже одного раза в год в профессиональном издании Аудиторской палаты Украины, публикуется на ее официальном сайте и поддерживается в актуальном состоянии. Сведения, содержащиеся в Реестре, являются открытыми и общедоступными». Однако при этом не внесены уточнения, какая именно информация из реестра публикуется, хотя Директива Европейского парламента и Совета 2006/43/ЕС от 17.05.2006 г. «Об обязательном аудите годовой отчетности и консолидированной отчетности» содержит перечень информации, которая имеет публичный характер. Статья 17 Директивы Европейского парламента и Совета 2006/43/ЕС от 17.05.2006 г. «Об обязательном аудите годовой отчетности и консолидированной отчетности» определяет:
«1. В государственный реестр включается такая информация об аудиторских фирмах:
(a) название, адрес и регистрационный номер;
(b) организационно-правовая форма;
(c) контактные данные, основное контактное лицо и, при необходимости, адрес сайта;
(d) адреса всех офисов в государстве-члене;
(e) полные имена и регистрационные номера всех аудиторов, работающих в аудиторской фирме или с которыми она связана как с партнерами либо другим способом;
(f) полные имена и юридические адреса всех владельцев и акционеров;
(g) полные имена и юридические адреса всех членов административного или руководящего органа;
(h) при необходимости, членство в сети и перечень названий и адресов фирм – членов сети и аффилированных фирм, или указания источника обнародования общественности такой информации;
(i) все другие регистрации как аудиторской фирмы в компетентных органах других государств-членов и как субъекта аудиторской деятельности в третьих странах с указанием названия (названий) органов (органа) регистрации и, при наличии, регистрационного номера (регистрационных номеров)».
Отсутствие обнародования данных с п. (е) по п. (і) может существенно ввести в заблуждение пользователей реестра и стимулировать фальсификации при проведении тендеров либо иных процедур отбора и назначения аудитора. Нормы об обязательном обнародовании вышеуказанной информации отсутствуют в действующем законе и не внесены в проект.
Так, п. 9) проекта вносит изменения в ст. 14 в части срока полномочий членов АПУ, но только замена срока с пяти лет до трех позволяет членам АПУ, исполняющим свои полномочия уже более десяти лет, снова избираться еще шесть лет, не соответствует поставленной цели. Поэтому считаем целесообразным дополнить эту норму предложением: «непрерывность делегирования определяется с 2006 года».
Пункт 13) проекта вносит изменения в ст. 19, дополняя ее п. 10) следующего содержания: «10) ограничивать предоставление услуг по аудиту и обзору финансовой отчетности одному и тому же субъекту более семи лет подряд». Следует обратить внимание на то, что такая формулировка является всеобъемлющей и распространяется как на субъектов обязательного аудита, так и на аудит и обзор, которые заказываются не субъектами общественного интереса для собственных нужд. Мировая практика вообще и Директива Европейского парламента и Совета 2006/43/ЕС от 17.05.2006 г. «Об обязательном аудите годовой отчетности и консолидированной отчетности» накладывают какие-либо ограничения на проведение аудита и обзора только на объекты общественного интереса. Таким образом, могут быть нарушены права хозяйствующих субъектов необщественного интереса на свободный выбор аудитора. Поэтому предлагаем изложить п. 10) в следующей редакции: «10) ограничивать предоставление услуг по аудиту и обзору финансовой отчетности одному и тому же субъекту хозяйствования, подпадающим под действие статьи 8, более семи лет подряд».
Пункт 2 Заключительных положений дает возможность не создавать комиссии по сертификации и по контролю качества в порядке, определенном законом, и позволяет назначить ее членов без проведения съездов и других представительных собраний. По моему мнению, в данном пункте следует установить предельный срок формирования этих органов и ответственных за их создание.
Возникает также вопрос о создании совместного представительского органа, который имеет право направлять своих представителей во все органы. Отсутствие в проекте критериев и норм создания такого органа может приводить к конфликтным ситуациям и нелегитимности органов регулирования аудита.
В Анализе регуляторного влияния акцентируется внимание на реформировании Аудиторской палаты Украины в орган общественного надзора, но это, на мой взгляд, не соответствует действительности, учитывая то, что к ее компетенции отнесены такие существенные вопросы, как определение порядка сертификации, порядка совершенствования профессиональных знаний и другие существенные решения.

Речь идет о расширении представительства профессиональных общественных организаций, регулирующих аудиторскую деятельность

Дмитрий АЛЕКСЕЕНКО, вице-президент ВОО «Федерация профессиональных бухгалтеров и аудиторов Украины»

– Убежден, что, во-первых, сегодня для украинского аудита наиболее приемлемой является форма делегированного технического регулирования рынка аудиторских услуг. Во-вторых, условия ее реализации должны базироваться на следующих постулатах:
Базовые принципы рынка аудиторских услуг определяются законодателем через закон прямого действия.
Преобразования в регулировании аудита могут (и должны) опираться на лучший зарубежный опыт и рекомендации международных организаций, но они ни в коем случае не должны быть механической калькой с них.
Все субъекты аудиторской деятельности, независимо от того, практикуют они или нет, обязаны находиться в любой аудиторской (бухгалтерской) СРО. Таким СРО необходимо делегировать определенные полномочия компетентного органа в соответствии с европейской практикой.
СРО должна соответствовать требованиям ЕС: иметь собственные системы сертификации (аттестации), повышения квалификации, контроля качества услуг, систему наложения взысканий и апелляции (дисциплинарная функция); задекларировать и соблюдать технические стандарты и кодекс профессиональной этики.
Государственные регуляторы не должны вмешиваться в процесс предоставления аудиторских услуг. Они могут устанавливать требования к эмитентам отчетности (до самой отчетности, с ее форматом и содержанием), но не устанавливать требований к субъектам аудита и не вести отраслевые реестры аудиторов.
Считаю, что такой концептуальный подход к модели регулирования украинского рынка аудиторских услуг на данном историческом этапе развития государства и общества является предпочтительным. Согласно Национальному плану мероприятий на 2013 год, Рабочая группа при Министерстве финансов подготовила законопроект, в котором учтены отдельные из перечисленных позиций. Вместе с тем документ содержит некоторые моменты, которые требуют более тщательной проработки. В этой связи ВОО «Федерация профессиональных бухгалтеров и аудиторов Украины» обратилась к министру финансов Юрию Колобову с письмом, в котором изложила предложения к законопроекту. Они направлены прежде всего на повышение роли общественных организаций бухгалтеров и аудиторов.
В частности, речь идет о том, чтобы расширить представительство профессиональных общественных организаций в выборных органах, регулирующих аудиторскую деятельность. Шире должны быть их полномочия и в процессе усовершенствования профессиональных знаний аудиторов. При этом порядок совершенствования профессиональных знаний аудиторов должен определяться Аудиторской палатой Украины по согласованию с Общим представительским органом профессиональных организаций (аудиторов, осуществляющих аудит банков, – по согласованию с Национальным банком Украины).
Мы также имеем собственное видение функционирования Комиссии по сертификации аудиторов и Комиссии по вопросам качества. В законе следует регламентировать, что эти органы получают полномочия юридического лица со дня его регистрации в центральном органе исполнительной власти, реализующем государственную политику в сфере государственной регистрации (легализации) объединений граждан, других общественных формирований, на основании заявления и Устава, утвержденного в порядке, предусмотренном этим Законом. Обе комиссии должны быть самоуправляемыми неприбыльными организациями и финансироваться исключительно Аудиторской палатой Украины, а порядок сертификации аудиторов должен определяться Комиссией по сертификации аудиторов и согласовываться Аудиторской палатой Украины.
Мы также предложили Министерству финансов Украины в трехмесячный срок разработать порядок подтверждения соответствия профессиональных организаций аудиторов требованиям нового закона. Вместе с тем придерживаюсь позиции, что только дискуссия по этому вопросу может дать основу для дальнейшего, наиболее правильного государственного решения. Остается надеяться на то, что результаты обсуждения представленного законопроекта будут максимально учтены и внесены в окончательный вариант документа, который будет представлен к рассмотрению в Верховной Раде Украины.

Законопроект України 
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження аудиторської діяльності»

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

  У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18–22, ст.  144):
1) частину першу статті 362 викласти в такій редакції:
«Аудиторська діяльність – незалежна професійна діяльність, яка включає в себе надання послуг з аудиту, огляду фінансової звітності, виконання завдань з надання впевненості, а також інших аудиторських послуг.»;
2) у частині другій статті 363 слова «суб’єктами господарювання» виключити;
3) частину першу статті 365 виключити.

  У Законі України «Про аудиторську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 44, ст. 432; 2010 р., № 37, ст. 496; 2011 р., № 43, ст. 448, № 44, ст. 462; 2012 р., № 7, ст. 53 із наступними змінами):
у статті 3:
частину першу викласти в такій редакції:
«Аудиторська діяльність – незалежна професійна діяльність, яка включає в себе надання послуг з аудиту, огляду фінансової звітності, виконання завдань з надання впевненості, а також інших аудиторських послуг, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту. «;
у частині другій після слів «даних бухгалтерського обліку» доповнити словами «, іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності», після слів «національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку» доповнити словами «, міжнародних стандартів фінансової звітності», а слова «(внутрішніх положень суб’єктів господарювання)» виключити;
у частині четвертій слова «суб’єктами господарювання» виключити;
частину сьому викласти в такій редакції:
«Послуги з аудиту та огляду фінансової звітності, що надаються відповідно до міжнародних стандартів аудиту можуть надаватися виключно аудиторами (аудиторськими фірмами). Перелік інших аудиторських послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до міжнародних стандартів аудиту.»;
статтю 6 викласти в такій редакції:
«Стаття 6. Міжнародні стандарти аудиту
Міжнародні стандарти аудиту – це сукупність професійних стандартів, що прийняті Міжнародною Федерацією бухгалтерів та визначають правила надання аудиторських послуг і розкривають питання етики та контролю якості.
Міжнародні стандарти аудиту, оприлюднені на офіційному веб-сайті Аудиторської палати України державною мовою, є обов’язковими для дотримання аудиторами та аудиторськими фірмами.»;

у статті 7:
у назві статті слово «висновок» замінити словом «звіт»;
у частині першій:
у першому реченні слово «висновок» замінити словом «звіт»;
друге речення після слів «бухгалтерського обліку,» доповнити словами «міжнародні стандарти фінансової звітності,»;
у частині четвертій слово «висновок» замінити словом «звіт»;

у частині першій статті 8:
у пункті 1 слова «відкритих акціонерних товариств, підприємств – емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та» замінити словами «акціонерних товариств, емітентів іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, професійних учасників фондового ринку, банків, страховиків та інших фінансових установ, а також»;
у пункті 2 слова «відкритих акціонерних товариств» замінити словами «акціонерних товариств»;

статтю 10 викласти в такій редакції:
«Стаття 10. Сертифікація аудиторів
Сертифікація аудиторів (визначення кваліфікаційної придатності на провадження аудиторської діяльності) здійснюється комісією з сертифікації аудиторів.
Комісія з сертифікації аудиторів формується шляхом делегування до її складу:
чотирьох осіб з’їздом аудиторів України;
чотирьох осіб спільним представницьким органом професійних організацій аудиторів;
державних службовців – штатних працівників по одній особі від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Строк повноважень членів комісії з сертифікації аудиторів становить три роки. Одна і та сама особа не може бути делегована до складу комісії з сертифікації аудиторів більш ніж на два строки підряд.
Регламент діяльності комісії з сертифікації аудиторів затверджується Аудиторською палатою України. Матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії з сертифікації аудиторів здійснюється Секретаріатом Аудиторської палати України.
До компетенції комісії з сертифікації відносяться наступні питання:
1) організація розробки та подання на затвердження Аудиторській палати України проектів Порядку сертифікації аудиторів, Порядку удосконалення професійних знань аудиторів, інших нормативно-правових актів з питань сертифікації та удосконалення професійних знань аудитів;
2) організація і контроль за складанням кваліфікаційних іспитів і проведенням удосконалення професійних знань аудиторів;
3) затвердження складу кваліфікаційних комісій з прийняття іспитів, графіків та планів удосконалення професійних знань аудиторів;
4) затвердження програми кваліфікаційного іспиту;
5) затвердження результатів кваліфікаційних іспитів;
6) розгляд апеляцій на результати кваліфікаційних іспитів;
7) атестація юридичних осіб, що мають намір проводити удосконалення професійних знань аудиторів;
8) схвалення програм удосконалення професійних знань аудиторів.
Рішення комісії з сертифікації аудиторів можуть бути оскаржені до Аудиторської палати України.
Порядок сертифікації аудиторів визначається Аудиторською палатою України (аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків, – за погодженням з Національним банком України).
Сертифікат аудитора видається фізичним особам, що мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, безперервний стаж роботи не менше трьох років за професіями ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора, а також необхідні знання з питань аудиту, фінансів, бухгалтерського обліку, оподаткування, економіки та господарського права, наявність яких визначається шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту.
Сертифікат аудитора видається на підставі рішення комісії з сертифікації аудиторів Аудиторською палатою України.
Строк дії сертифіката аудитора необмежений.
Список осіб, які мають чинний сертифікат аудитора, є відкритим і загальнодоступним, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Аудиторської палати України та підтримується в актуальному стані.
Аудитори повинні удосконалювати професійні знання.
Порядок удосконалення професійних знань аудиторів визначається Аудиторською палатою України (аудиторів, які здійснюють аудит банків, – за погоджен­ням з Національним банком України).
За проведення сертифікації справляється плата, розмір якої встановлюється Аудиторською палатою України з урахуванням економічно обґрунтованого розміру витрат, але не більше трикратної мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.»;

у статті 11:
частину другу доповнити словами «(у частині інформації про аудиторські фірми, які здійснюють аудит банків, – за погодженням з Національним банком України)»;
частину третю викласти в такій редакції:
«Реєстр публікується не рідше одного разу на рік у фаховому виданні Аудиторської палати України, оприлюднюється на її офіційному веб-сайті та підтримується в актуальному стані. Відомості, що містяться в Реєстрі, є відкритими і загальнодоступними.»;

пункти 1, 2, 5 і 6 частини третьої статті 12 викласти в такій редакції:
«1) здійснює нагляд над діяльністю комісій з сертифікації аудиторів та з питань якості;
2) забезпечує оприлюднення міжнародних стандартів аудиту; «;
«5) ініціює проведення перевірок щодо дотримання аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону та міжнародних стандартів аудиту;
6) розглядає скарги на рішення комісій з сертифікації аудиторів та з питань якості та приймає щодо них остаточні рішення;»;

статтю 13 викласти в такій редакції:
«Стаття 13. Утворення Аудиторської палати України
Аудиторська палата України складається із двад­цяти двох осіб і формується шляхом делегування до її складу:
державних службовців – штатних працівників по одній особі від Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Рахункової палати України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну фінансову політику, державну податкову політику, державну політику економічного розвитку, Міністерство юстиції України, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного фінансового контролю, державної політики у сфері статистики;
десяти осіб з’їздом аудиторів України;
двох осіб спільним представницьким органом професійних організацій аудиторів.
Членами Аудиторської палати України – представниками від державних органів, спільного представницького органу професійних організацій аудиторів можуть бути лише особи, що не є засновниками (учасниками, акціонерами) або членами керівного органу аудиторської фірми і не провадять протягом останніх трьох років аудиторської діяльності.
Державні органи, з’їзд аудиторів України, спільний представницький орган професійних організацій аудиторів, які делегували члена Аудиторської палати України, можуть його відкликати в установленому ними порядку.
Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи з дня її реєстрації у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, на підставі заяви та Статуту, затвердженого в порядку, передбаченому цим Законом.
Аудиторська палата України є самоврядною неприбутковою організацією.»;

у статті 14:
частину першу доповнити реченням такого змісту:
«Рішення Аудиторської палати України, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян та суб’єктів господарювання підлягають державній реєстрації у порядку, передбаченому для державної реєстрації нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади.»;
у першому реченні частини четвертої слова «п’ять років» замінити словами «три роки»;
частину восьму доповнити реченням такого змісту: «До складу комісій з сертифікації аудиторів та з питань якості не можуть делегуватися члени Аудиторської палати України. «;
доповнити статтю частинами такого змісту:
«Діяльність Аудиторської палати України є публічною. Звіт про діяльність Аудиторської палати України, бюджет Аудиторської палати України та звіт про його виконання, інформація про стан аудиторської діяльності в Україні, річні програми роботи та звіти про їх виконання, а також узагальнена інформація про результати розгляду скарг і контролю якості аудиторських послуг підлягають опублікуванню у фаховому виданні Аудиторської палати України та розміщенню на її офіційному веб-сайті протягом 180 днів після закінчення календарного року.
Бюджет Аудиторської палати України та звіт про його виконання перед затвердженням підлягають погодженню спільним представницьким органом професійних організацій аудиторів.
Рішення Аудиторської палати України, комісій з сертифікації аудиторів та з питань якості можуть бути оскаржені до суду.»;

у частині другій статті 16 слова «, затвердженими Аудиторською палатою України» виключити;
у частині шостій статті 17 слово «висновку» замінити словом «звіту»;

статтю 18 після частини першої доповнити новими частинами в такій редакції:
«Професійні організації аудиторів, які провадять неприбуткову діяльність та до яких входить не менше 10 відсотків загальної кількості аудиторів, що мають чинний сертифікат (сертифікат аудитора може бути враховане лише в одній організації на підставі заяви аудитора) утворюють спільний представницький орган професійних організацій аудиторів. Представники професійних організацій аудиторів делегуються до керівних органів спільного представницького органі професійних організацій аудиторів у кількості, що пропорційна частці (кратна десяти) сертифікованих аудиторів, членів професійної організації у загальній чисельності аудиторів, які мають сертифікат.
Відповідність професійних організацій аудиторів зазначеним вимогам підтверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, в установленому ним порядку. Таке підтвердження здійснюється на вимогу професійної організації аудиторів. «;

у статті 19:
доповнити частину першу пунктами 8-10 такого змісту:
«8) розробляти та впроваджувати в практику систему здійснення контролю якості аудиторських послуг і надавати під час проведення перевірки їх якості інформацію, необхідну для здійснення такого контролю;
9) виконувати покладені на них законом обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
10) обмежувати надання послуг з аудиту та огляду фінансової звітності одному й тому самому суб’єкту господарювання більше ніж сім років поспіль.»;
доповнити статтю частиною такого змісту:
«Аудиторські фірми та аудитори, зареєстровані як фізичні особи – підприємці, що здійснюють аудит, обов’язкове проведення якого передбачене статтею 8 цього Закону, розміщують щороку до 1 квітня на власному веб-сайті звіт про прозорість їх діяльності, в якому зазначається інформація про аудиторську фірму (аудитора) та результати її (його) діяльності, за формою та в порядку, що затверджені Аудиторською палатою України. «;

доповнити частину першу статті 20 пунктом 61 такого змісту:
«61) аудитором, який надає суб’єкту господарювання, що перевіряється, послуги з ведення бухгалтерського обліку;»;
доповнити Закон статтею 201 такого змісту:
«Стаття 201. Контроль якості аудиторських послуг
Контроль якості аудиторських послуг здійснюється шляхом проведення зовнішньої перевірки аудиторських фірм та аудиторів щодо дотримання ними міжнародних стандартів аудиту, принципу незалежності, забезпечення наявності та ефективності внутрішньої системи контролю якості аудиторських послуг, дотримання інших вимог цього Закону.
Система контролю якості аудиторських послуг складається з політики та процедур, розроблених та впроваджених аудиторськими фірмами і аудиторами відповідно до міжнародних стандартів аудиту.
Обов’язковий контроль якості аудиторських послуг здійснюється щодо:
1) аудиторських фірм та аудиторів, які зареєстро­вані як фізичні особи – підприємці, що здійсню­ють аудит об’єктів, визначених у статті 8 цього Закону, – один раз на три роки;
2) інших аудиторських фірм та аудиторів, які зареєстро­вані як фізичні особи – підприємці і провадять аудиторську діяльність, – один раз на шість років.
Організація та здійснення контролю якості аудиторських послуг провадиться комісією з питань якості.
Комісія з питань якості формується з дванадцяти керуючих шляхом делегування до її складу:
чотирьох осіб з’їздом аудиторів України;
чотирьох осіб спільним представницьким органом професійних організацій аудиторів;
державних службовців – штатних працівників по одній особі від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Керуючими комісії з питань якості можуть бути особи, що не є засновниками (учасниками, акціонерами) або членами керівного органу аудиторської фірми і не провадять протягом останніх трьох років аудиторської діяльності. Строк повноважень таких керуючих становить три роки. Одна і та сама особа не може бути делегована до складу комісії з питань якості більше ніж на два строки підряд.
До компетенції комісії з питань якості відносяться наступні питання:
1) організація розробки та подання на затвердження Аудиторській палаті України проектів нормативно-правових актів з питань професійної етики та контролю якості аудиторських послуг;
2) атестація контролерів;
3) затвердження планів-графіків проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських послуг аудиторських фірм та аудиторів;
4) організація перевірки аудиторських фірм та аудиторів за скаргами про порушення міжнародних стандартів аудиту або вимог цього Закону за дорученням Аудиторської палати України та органів державної влади;
5) затвердження звітів про здійснення контролю якості аудиторських послуг.

Регламент діяльності комісії з питань якості затверджується Аудиторською палатою України.
Рішення комісії з питань якості можуть бути оскаржені до Аудиторської палати України. Матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії з питань якості здійснюється Секретаріатом Аудиторської палати України.

Для здійснення контролю якості аудиторських послуг комісією з питань якості на договірних засадах залучаються контролери.
Контролером може бути призначена особа – сертифікований аудитор, яка склала іспити за спеціальною програмою, що затверджена комісією з сертифікації аудиторів, та припинила провадження аудиторської діяльності. Кваліфікаційні вимоги до контролерів визначаються Аудиторською палатою України.
Звіти про здійснення контролю якості аудиторських послуг щодо яких комісією з питань якості приймаються негативні рішення, розглядаються Аудиторською палатою України, яка приймає остаточні рішення та в разі необхідності застосовує стягнення.»;

у тексті Закону слова «стандарти аудиту» в усіх відмінках замінити словами «міжнародні стандарти аудиту» у відповідному відмінку.
  Підпункт 24 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами) виключити.

  Підпункт 3 частини першої статті 15 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами) виключити.

  У статті 70 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5–6, ст. 30 з наступними змінами):
частину першу викласти в такій редакції:
«Право на проведення аудиторської перевірки банку має аудиторська фірма, внесена до окремого розділу реєстру аудиторських фірм та аудиторів, що ведеться відповідно до закону, в частині аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторської перевірки банків.»;
Частини третю і четверту виключити.

ІІ. Прикінцеві положення.
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
2. До проведення чергового (позачергового) з’їзду аудиторів України представників до комісій з сертифікації аудиторів та з питань якості, які делегують з’їздом аудиторів України, делегує Аудиторська палата України.
3. Сертифікати аудиторів, строк чинності яких не закінчився до дати набрання чинності цим законом, прирівнюються до сертифікатів аудиторів, строк чинності яких необмежений.

Голова Верховної Ради України