Приобрети журнал - получи консультацию экспертов
№11(22)(2013)
Інвестицією за кордон є валютна операція, що полягає у вкладенні суб’єктами інвестицій (резидентами – фізичними та юридичними особами) валютних цінностей в об’єкти інвестицій за кордоном, якими можуть бути: будь-яке майно, включаючи основні фонди підприємств; корпоративні права; нематеріальні активи; цінні папери та їхні похідні. Метою інвестицій за кордон є отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Як і будь-яка валютна операція, інвестиція за кордон підлягає банківському контролю та регулюванню валютним законодавством України.
Отже, з метою регулювання таких операцій Національним банком України (далі – НБУ) було закріплено порядок здійснення інвестицій за кордон, який полягає у видачі суб’єктам інвестицій (резидентам) індивідуальних ліцензій.
Нормативно-правовим актом, який регулює порядок видачі ліцензій, є затверджена Постановою Правління НБУ № 122 від 16.03.1999 р. «Інструкція про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон» (далі – Інструкція).
Щодо змін у регулюванні інвестицій за кордон, то вони були внесені прийнятою Правлінням НБУ Постановою № 379 від 25.09.2013 р. «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон», редакція якої набрала чинності 05.11.2013 р. Далі детальніше розглянемо, в чому ж полягають основні зміни в порядку інвестування за кордон.
Визначення інвестиції за кордон, зазначене у абз. 1 даної статті, наведене з чинної редакції Інструкції та містить важливу відмінність від попередньої редакції, адже до внесення змін інвестицією за кордон визначалось придбання суб’єктами інвестицій основних фондів підприємств, корпоративних прав, нематеріальних активів, цінних паперів та їх похідних в обмін на валютні цінності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Пункт 1.1. Інструкції було доповнено абз. 2, суть якого полягає у роз’ясненні форм здійснення інвестицій, а саме: шляхом створення юридичних осіб за кордоном; придбання корпоративних прав та цінних паперів іноземних емітентів; придбання прав власності на нерухоме майно, розташоване за межами України; в інших, не заборонених законодавством України формах.
Щодо переліку документів, які подаються для одержання ліцензії, то він також зазнав змін і досить вагомих доповнень, передбачених внесеними новими підпунктами 4–10 до п. 2.1 глави 2 Інструкції. Далі розглянемо, в чому ж полягає суть таких доповнень.
Так, з метою реалізації внесених до Інструкції змін, суб’єкти інвестицій (резиденти) для отримання ліцензій зобов’язані додатково подавати НБУ наступні документи:
Змінами до Інструкції було розширено повноваження НБУ, а саме: з метою з’ясування обставин, що стосуються операції зі здійснення інвестиції, надано право запитувати і отримувати від заявника додаткові документи або їх копії (п. 2.4 Інструкції). Нагадаю, що до внесення змін до Інструкції надання додаткових документів для отримання ліцензій не вимагалось.
У випадку направлення НБУ запиту про необхідність надання заявником додаткових документів згідно з п. 2.4. Інструкції, строк розгляду документів (25 робочих днів з дати надходження пакета документів для видачі ліцензії – абз. 1 п. 3.1 Інструкції), поданих заявником, зупиняється та поновлюється після отримання НБУ всіх витребуваних додаткових документів (абз. 2 п. 3.1 Інструкції).
Для посилення контролю з боку органів доходів і зборів за операціями зі здійснення інвестицій за кордон, до п. 3.4 Інструкції внесено положення про обов’язок НБУ надсилати копію першого примірника виданої ліцензії до органу доходів і зборів, у якому власник ліцензії перебуває на обліку.
Власників ліцензій звільнили від обов’язку надсилати до НБУ повідомлення про фактично здійснену інвестицію, яке раніше власники ліцензій зобов’язані були направляти протягом двох тижнів після здійснення кожного перерахування коштів на підставі ліцензії.
Змінено умови пп. «в» п. 4.2 глави 4 Інструкції, якими передбачено, що підставами для відкликання ліцензії може бути звернення власника ліцензії про припинення інвестиції. Крім того, зазнала змін форма заяви, ліцензії, інших додатків до Інструкції.
Отже, якщо ви у своїй діяльності плануєте проведення операцій із здійснення інвестицій за кордон, раджу заздалегідь детально ознайомитись із затвердженим Інструкцією переліком документів для своєчасної підготовки необхідних документів, бути готовим до вимог НБУ стосовно надання додаткових документів та реалізовувати свої права відповідно до норм чинної Інструкції, з урахуванням внесених актуальних змін.
Main