№12(23)(2013)

Девід Дамант

Закінчив Кембриджський університет
у галузі логіки та наукової методології.

З 2004 по 2010 рік був першим незалежним головою Консультативної дорадчої групи Ради з Міжнародних стандартів аудиту (www.ifac.org/iaasb). До цього Дамант був керівним директором Paribas Asset Management (UK), головою MAP Fund Managers (підрозділи Mapfre та Skandia – найбільші страхові компанії в Іспанії і Швеції) і консультантом підрозділу Credit Suisse з управління активами.

Пан Дамант також був партнером в Investment Research of Cambridge та Quilter Goodison у Лондоні, входив до виконавчого комітету. Починаючи з 1977 року, був «піонером» у сфері застосування сучасних кількісних методів у інвестиційному менеджменті, включаючи індексацію портфелів активів у Великобританії та Франції. Був засновником і скарбником Інституту кількісних інвестиційних досліджень (Institute for Quantitative Investment Research).

Пан Дамант – партнер і член ІСФА (Інститут сертифікованих фінансових аналітиків), а також колишній голова професійної організації, яка перетворилася на Британське товариство сертифікованих фінансових аналітиків. У цьому Товаристві він голова підкомітету, який займається Headline Earnings (з 1994 року ці показники прибутковості (earnings number) щодня використовуються Financial Times для розрахунку показника «ціна/прибутковість» акцій британських компаній і для оголошень прибутковості компаній на фондовій біржі Йоганнесбурга). У минулому Д. Дамант був президентом Європейської федерації спільнот фінансових аналітиків (European Federation of Financial Analysts Societies), де його обов'язки полягали в підтримці розвитку інших професійних організацій і в створенні Європейської дорадчої групи з фінансової звітності (EFRAG) у Брюсселі. Також був співголовою Міжнародної ради інвестиційних асоціацій (International Council of Investment Associations).

Крім того, Д. Дамант був членом Ради й Виконавчого комітету МСФЗ. До його обов'язків входив розвиток співпраці з країнами колишнього Радянського Союзу. Девід був членом Дискусійного комітету МСФЗ з питань принципів та презентації фінансової звітності й членом Консультативної ради комітету МСФЗ.

З 1992 року пан Дамант представляв Комітет МСФЗ у Російській міжнародній консультативній раді з бухгалтерського обліку та аудиту (разом з представниками ЄС, IFAC, OECD, ООН та Світового банку). Був головним радником Міжнародного центру з реформ бухгалтерського обліку в Москві, а також Почесним членом Інституту професійних бухгалтерів Росії.

Ще 20 років тому жодна держава (крім англосаксонських) не планувала забезпечувати ринки капіталу інформацією, а зараз у всьому світі визнають, що це необхідно, і все частіше говорять про «єдину мову» фінансової звітності. На якому етапі перебуває дискусія щодо конвергенції систем МСФЗ та USA GAAP? Чому процес загальмувався? Чи доцільно формувати глобальну мову фінансової звітності, якщо обидві си­стеми ефективні?
Як ви самі справедливо зазначили, донедавна ніде у світі, окрім англомовних країн (та Нідерландів), інвестори, в тому числі і на ринках капіталу, не були забезпечені інформацією, яка могла б допомогти їм у прийнятті інвестиційних рішень. Кардинальні зміни полягають у тому, що повсюдне застосування МСФЗ відкриє доступ до інформації, необхідної для інвесторів. Таким чином, буде можливо оптимізувати капіталовкладення та уникнути невдалих інвестиційних рішень (причиною яких є недостатня поінформованість, що було поширеним явищем у ми­нулому). Як наслідок, добробут у світових масштабах зростатиме, й суспільство – навіть його найбідніші представники – виграють від цього процесу. Безумовно, існування в усьому світі єдиного комплексу рахунків, які можна буде зіставити, саме по собі буде важливим досягненням, однак вирішальну роль тут відіграє МСФЗ в ефективному використанні капіталу.
На мою думку, навіть якщо американці продовжуватимуть триматися за свої стандарти US GAAP, це не матиме суттєвого значення. Принципи, що лежать в основі US GAAP та МСФЗ, подібні між собою, й інвестори зможуть досить легко працювати з обома системами. Мені здається, значна кількість критиків приділяють забагато уваги тому, чи об’єднаються ці два види стандартів. Втім, звичайно, продовжувати обговорення цих питань необхідно, оскільки саме в цих двох випадках ми можемо впевнено говорити про детально продумані стандарти.

  Зараз Ви очолюєте Раду Європейського інституту фінансових директорів. Розкажіть, чим займається ця професійна організація, які цілі ставить, які механізми використовує?
Інститут було засновано для роботи з конкретною категорією фінансових спеціалістів – фінансовими директорами. Сьогодні представники цієї професії стикаються з новими запаморочливими завданнями й проблемами сучасного бізнесу. Окрім того, зараз практично немає спеціалізованих професійних організацій, які б збирали навколо себе зацікавлених спеціалістів, встановлювали стандарти та акредитували фінансових директорів. Ми вирішили запов­нити цю прогалину й створити професійний орган, який займатиметься підвищенням прести­жу цієї професії, допомагатиме працівникам порозумітися з європейськими колегами тощо. Однак хочу зауважити, що ми знаходимося лише на початку шляху, й зараз ведеться наполеглива робота над тим, щоб ЄІФД за­кріпив свій авторитет як провідна організація в тих галузях, про які я згадував вище. Безумовно, це можливо лише в тісному зв’язку з бухгалтерською та аудиторською професією.

  Один з останніх проектів ЄІФД – професійні вебінари з імплементації МСФЗ та МСА (Міжнародні стандарти аудиту). Оскільки ним керуєте безпосередньо Ви, розкажіть про нього детальніше: яка тематика семінарів, на кого вони орієнтовані? У яких країнах найбільший попит? Де цікавіша аудиторія? Українські бізнесмени до Вас звертаються?
Так, у минулому ми проводили низку вебінарів, окрім цього є декілька відео з моїми презентаціями щодо окремих важливих питань МСА, а також відеоінтерв’ю з експертами Ради з МСФЗ. Сьогодні ми займаємося розробкою нових програм для спеціалістів, що працюють з МСФЗ та МСА. Ми тісно співпрацюємо з Единбурзькою бізнес-школою – однією з кращих бізнес-шкіл у світі – з метою запровадження програми MBA в галузі фінансів російською мовою. Також я планую продовжувати практику зустрічей з відповідними спеціалістами на території колишнього СРСР та за його межами: подіб­ні зустрічі дають змогу краще зрозуміти, які проблеми виникають перед спеціалістами у цих країнах, і в чому ми можемо їм допомогти.
Варто зауважити, що ЄІФД є освітньою установою, занесеною до відповідного реєстру ЄС, а це означає, що видані ним дипломи та сертифікати визнаються на території всього Європейського Союзу.

  Пане Даманте, у минулому Ви входили до Ради, а також до Виконавчого комітету МСФЗ. Серед Ваших обов'язків була й спів­праця з пострадянськими країнами. Починаючи з 90-х років, Ви неодноразово відвідували наші країни, вивчали ситуацію з реформування бухобліку, консультували уряд щодо питань фінансової звітності. Загалом, на скільки років ми відстаємо від розвинених країн? Чи є прогре­с на шляху вдосконалення корпоративного управління та підвищення прозорості? У яких державах він найбільш помітний? Які фактори гальмують реформування бухобліку в країнах колишнього Союзу?
Я надсилаю останню доповідь Ради з МСФЗ щодо стану запровадження МСФЗ у всьому світі, зокрема в Україні. Ці так звані «профілі» постійно оновлюватимуться. Однак потрібно брати до уваги й таке: що б там не показувала офіційна інформація, між країнами залишатимуться відмінності в плані «якості» реалізації стандартів; цей показник буде варіюватися залежно від країни, а також змінюватися з часом.
Я не відвідував пострадянські країни вже певний час, проте можу дещо прокоментувати. По-перше, проблеми є в багатьох державах, а не тільки в колишніх радянських республіках. Звичайно, перехід від командної економіки до вільного ринку тягне за собою низку специфічних труднощів. Зараз вкрай важливо задовольнити потребу інвесторів у якісній інформації. Одна з особливостей розвитку МСФЗ полягає в тому, що окремі країни й коментаторів цікавлять інші цілі: корпоративне управління, банківське регулювання, оподаткування тощо. Звичайно, ці аспекти також є важливими, проте в першу чергу ми маємо пам’ятати про потреби інвесторів.
Окремо зауважу наступне. Корпоративне управління має вирішальне значення у багатьох аспектах, але переважним чином через те, що без належного управління інвестори втратять довіру й взагалі не інвестуватимуть або вимагатимуть вищої рентабельності. Цей процес потребує постійної уваги, тим більше що у світі є різні підходи до питань управління, а рішення не завжди легкі або очевидні.
Щодо питань регулювання, я обстоюю думку, що бухоблік, який ведеться для інвесторів, не завжди є найбільш зручним для перевірки регулятивними органами. Це не означає, що слід вести окремі обліки, натомість варто визнати необхідність прибирати з основного обліку окремі рахунки, перш ніж розраховувати регулятивні показники та ін. Те саме стосується й розрахунку податків.

  Останні два роки в Україні офіційно впроваджують МСФЗ. Складати й публікувати фінансову та консолідовану фінансову звітності, згідно з міжнародними правилами, тепер зобов'язані публічні акціонерні товариства, банки, страхувальники й провайдери фінансових послуг, включаючи професійних учасників фондового ринку. Але підприємці скаржаться, що терміни переходу на МСФЗ занадто стислі, та й виключається добровільний характер. Який термін переходу компанії на МСФЗ Ви вважаєте оптимальним? Які строки діють на заході? У Великобританії перехід на МСФЗ має обов'язковий чи добровільний характер?
Для кожної країни поняття оптимального темпу переходу на МСФЗ є індивідуальним. У Великобританії МСФЗ мають обов’язковий характер для компаній, що котуються на фондовій біржі, а також деяких інших. Проте необхідно враховувати той факт, що традиційні британські стандарти бухобліку ґрунтуються на тих самих принципах, що й МСФЗ – насправді багато більш ранніх версій МСФЗ (або МСБО – як їх тоді називали) були дуже схожими на британські стандарти. Тому у Великобританії перехід на МСФЗ відбувся легше, ніж у більшості інших країн, навіть з такою розвинутою економікою, як, наприклад, у Німеччині та Японії.
Але суттєвим нюансом є те, що в таких країнах, як Німеччина, де корпоративний сектор сьогодні значною мірою орієнтований на ринки капіталу, існує значний тиск на компанії з боку ринків у питанні прийняття МСФЗ і гарантування високого рівня реалізації стандартів. Можливо, країни, де фондові біржі не відіграють такої ролі, відчуватимуть цей тиск меншою мірою.

  Як мотивувати компанії, для яких застосування міжнародних стандартів не обов'язкове? Чи варто розглядати застосування МСФЗ як інструмент підвищення інвестиційної при­вабливості для компанії?
Безумовно, оскільки більш якісний облік означає більше інвестицій з нижчою рентабельністю. Варто згадати рішення, прийняті швейцарськими холдинговими компаніями у 1980-х роках. Тоді на ці компанії поширювалася дія вкрай символічних законів з бухгалтерського обліку, національних швейцарських стандартів обліку просто не було, так само, як і якогось впливу з боку Європейського Союзу. Втім вони за власною ініціативою перейшли на МСБО (зараз МСФЗ) ще на ранніх етапах. Чому? Тому що вони розуміли, що цей крок полегшить їм доступ до ринків капіталу, до того ж за меншу вартість. Те саме стосується приватних інвестицій. Якщо говорити про групу компаній, то бухгалтерський облік, що ведеться на високому рівні, сприяє прийняттю здорових управлінських рішень у межах групи.

  Чи для всіх типів компаній перехід на МСФЗ є ефективним? Чи не станеться так, що витрати на обов'язкову підготовку звітності за міжнародними стандартами будуть непорівнянні з перевагами, які дає ця звітність?
Що стосується компаній різних типів, не можу пригадати жодного прикладу, де якісний облік не надавав би переваги. Проте слід зауважити, відповідаючи на другу частину вашого запитання, що для невеликих компаній МСФЗ можуть виявитися тягарем. Для таких випадків створено проект МСФЗ МСП (прим. – малі та середні підприємства). Оскільки проект МСП ґрунтується на тих самих принципах, що й повна версія МСФЗ, компанія матиме змогу перейти на розгорнуту версію, у міру свого зростання.

  Будь-які зміни завжди пов'язані з певними незручностями, навіть якщо вони на краще. Дозвольте попросити Вас розкрити кілька секретів ефективного впровадження МСФЗ українськими компаніями. Скажімо, «5 фірмових порад від Даманта»: з чого варто почати та як організувати процес максимально якісно, оперативно та безболісно для фірми.
Я не володію достатньою інформацією стосовно ситуації в Україні, тому не зможу дати роз­горнуту відповідь. Проте можу порекомендувати наступне: вивчайте принципи та нюанси МСФЗ і рухайтеся в напрямку до повного застосування цих стандартів. Не варто задовольнятися існуючими традиційними методами, в основі яких лежать принципи, не пов’язані з МСФЗ. Подекуди облік згідно з цими стандартами стає жертвою укорінених стереотипів – і це, безумовно, уповільнює розвиток МСФЗ. Для прикладу можна згадати структуру Звіту про фінансові результати. Це не впливає на запровадження МСФЗ в Україні (або деінде), оскільки їх потрібно застосовувати в тій формі, в якій вони з’явилися. Однак необхідно враховувати той факт, що традиційні погляди не завжди є правильними.

  Коли компанія тільки переходить на МСФЗ, як їй правильніше та вигідніше вчинити: оперативно сформувати свій штат співробітників, які почнуть підготовку звітності за міжнародними стандартами за допомогою зовнішніх консультантів, а потім будуть продовжувати самостійно, або ефективніше й дешевше замовити підготовку звітності за межами фірми в професіоналів?
По-різному, залежно від країни та від конкретної компанії.

  Як Ви ставитеся до аутсорсингу в бухгалтерії? Наскільки ефективно, безпечно й вигідно залучати зовнішні ресурси до ведення звітності на заході, зокрема у Великобританії? Цікаво, чи є законодавча можливість притягати до відповідальності консультантів за неякісне ведення облікових операцій, за поширення конфіденційної інформації або передачу її третім особам?
Тут знову ж таки все залежить від конкретної ситуації. У Великобританії, на мою думку, як і в більшості країн, відповідальність за ведення обліку лежить на самій компанії або в межах галузі – на аудиторах.

  Хочеться торкнутися також теми інтегрованої звітності (ІЗ). Цей інноваційний тип звітності зараз стрімко розвивається і розширює свою географію. Що Ви думаєте з цього приводу? Власне, що це за новий «інтегрований» тип мислення в корпоративному управлінні, про який говорять ідеологи?
Є численні аргументи на користь того, щоб компанії звітували з питань, котрі виходять за межі фінансової звітності, яка регулюється МСФЗ: вплив бізнесу на довкілля, сталий розвиток, корпоративне управління тощо. Однак яку цінність ці завдання не мали б, не можна дозволяти їм відвертати увагу від фундаментальної цілі, а саме надавати інвесторам інформацію, яка потрібна їм для прийняття правильних інвестиційних рішень. Примітно, що докумен­ти, які стосуються інтегрованої звітності, не роблять подібної помилки. Ці тексти чітко вказують на те, що мета організації полягає в поданні більшої кількості інформації, яка буде корисною при прийнятті інвестиційних рішень. Це центральний і важливий момент. Підхід ІЗ інкорпорує окремі ідеї зі сфери сталого розвитку та корпоративного управління.

  На сьогодні загальноприйнятого стандарту інтегрованої звітності поки немає. Торік робоча група Міжнародної ради з інтегрованої звітності запустила пілотну програму, в межах якої 80 організацій з 24 країн тестують ІЗ і паралельно дають свої рекомендації. Наскільки нам відомо, до обговорення драфту стандарту підключили й Вас. Якого характеру Ваші коментарі?
Я повністю підтримую нещодавно випущений документ з ІЗ, який було підготовлено на основі зворотного зв’язку після обговорення ІЗ.
Я пораджу спеціалістам з ІЗ враховувати такий момент: інвестиційні рішення можуть прийматися лише експертами, більше того, експертами в галузі кожної окремої компанії. Саме для таких експертів – а їх досить небагато – ІЗ буде дуже корисною. Отже, зусилля з ІЗ, на мою думку, спрямовані на вузьке коло людей. Це важливо, оскільки, якщо це не усвідомити з самого початку, то весь проект може «роздутися» за рахунок даних, які матимуть «факультативний» характер, але приноситимуть мало користі інвестиційним рішенням. Тож виходить, що навантаження на компанії, які готують цю інформацію, зростає без вагомої причини. Проте я підкреслюю, що такі міркування є моїми власними, а робота з розробки ІЗ на сьогодні справляє цілком позитивне враження.

  Чи є які-небудь переваги інтегрованої звітності для всього корпоративного управління та комунікації в компанії? Чи буде вона конкурентною перевагою компанії? Які складнощі та виклики впровадження ІЗ існують?
Хочеться сподіватися, що значна частина інформації, яку пропонується включати до ІЗ, вже відома всередині самої компанії. Якщо завдяки вимогам ІЗ компанії зможуть покращити структурування своєї інформації для внутрішнього й загального користування, це позитивно впливатиме на інвестиційні рішення, а також на окремі аспекти корпоративного управління. Проте пам'ятайте, що управління може мати й інші виміри (наприклад, склад правління директорів, корпоративна етика тощо).

  Кінцева мета, яку переслідує МСМО, – створити обов'язковий стандарт інтегрованої звітності для всіх глобальних компаній, що котуються, до 2020 або 2025 року; охопи­ти приватні компанії, не представлені на біржі, й, зрештою, малий і середній бізнес. Але насамперед, стандарт хочуть представити на наступному саміті G20 в Брісбені й отримати підтримку. Як вважаєте, наскільки реалістич­ними є такі плани?
Плани просто наполеонівські! Втім, коли я брав участь у розробці МСФЗ (тоді ще МСБО), ця ідея також здавалася амбітною. Я пропоную зберігати позитивну налаштованість, але набратися терпіння, якщо говорити про формальне представлення інформації – разом з тим вже сьогодні компанії можуть взяти на озброєння багато важливих ініціатив.

  Чи є ймовірність, що якісь країни раніше за інших зроблять ІЗ обов'язковою? Які це можуть бути держави?
Сьогодні про це ще зарано говорити. «Тягар» впровадження МСФЗ може викликати опір подальшим змінам, і навіть у країнах з розвинутою економікою цей тягар є досить відчутним, тим паче що зауваження до звітності означає, що кожна детальна проблема, згідно з МСФЗ, повинна бути усунена, до того ж самі МСФЗ можуть бути змінені. В певному розумінні Рада з МСФЗ переслідує дві цілі: закрити усі можливі прогалини, аби запобігти подальшим скандалам, та забезпечити існування універсальної системи, яка діятиме на різних типах підприємств (де постійні зміни небажані). Слід взяти до уваги те, що впровадження ще й ІЗ може стати додатковим тягарем.

  Пане Даманте, дозвольте запитати, як часто Ви буваєте в Україні? Які міста Ви відвідали? Де вважаєте за краще зупинятися?
Що Вас здивувало, що сподобалось, а що категорично ні?
Вперше я приїхав до Києва на початку 1990-х років, потім було ще декілька візитів, але останнім часом я там не бував. Проте тоді я одразу відзначив багатство й успіх міста в період ХІХ – початок ХХ ст., про що свідчать будівлі тих часів, і взагалі місто має неперевершене розташування. Мені також відомо, яку репутацію Україна мала до 1917 року, не в останню чергу завдяки сільському господарству. Зараз, коли в країну повернулися вільні ринкові відносини й здобуто незалежність, слід чекати великих успіхів.

  Ви неодноразово мали можливість співпрацювати й спілкуватися з українськими бухгалтерами, аудиторами, – що відрізняє нас від європейців у особистісному та професійному плані?
Я визнаю, що, маючи за плечима давню й особ­ливу історію, десятиліття комунізму, культурні цінності й менталітет в Україні можуть певною мірою відрізнятися від британських. Я не кажу, що ці розбіжності є вкрай глибокими, проте їх слід враховувати. Окрім того, в процесі глобалізації, коли світ потроху перетворюється на «глобаль­не село», ці розбіжності стиратимуться і зрештою зникнуть, а стосовно «глобального села» можна згадати хоча б успішне поширення МСФЗ. Скільком іншим міжнародним ініціативам вдалося настільки ж успішно об’єднати різні країни?

  Що Ви хотіли б побажати своїм колегам, нашим читачам «Незалежного АУДИТОРА»?
Зважаючи на те що ви почали створювати вільну ринкову економіку з самого низу, вам практично нічого не заважає, аби побудувати нові структури на основі найкращих моделей. Ви маєте чудову можливість відновити велич України як в економічному, так і в культурному плані. І на вас лежить відповідальність за те, щоб якнайкраще використати цей шанс.