№12(23)(2013)

У Києві 5–6 грудня відбулося 20-те засідання Ради міністрів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), що стало кульмінаційним моментом головування в ній України. Засідання проходило на тлі масових протестів, які охопили нашу державу через урядове рішення про призупинення роботи над угодою про асоціацію з ЄС та після розгону демонстрації у Києві в ніч на 30 листопада. Ці події опинилися в центрі уваги представників країн Європи та США, оскільки в ювілейному зібранні взяли участь делегації 57-ми держав-учасниць, 11-ти держав-партнерів, керівники інституцій ОБСЄ, представники ООН, Ради Європи, НАТО, СНД.

Нині ОБСЄ є найбільшою регіональною організацією, яка об’єднує 57 держав Європи, Центральної Азії й Північної Америки з метою розвитку політичного діалогу та співпраці у сфері безпеки в усіх її вимірах – військово-політичному, економіко-природоохоронному та гуманітарному. Рада міністрів ОБСЄ збирається раз на рік. Україна є учасницею цієї організації з 30 січня 1992 року, а її річне головування розпочалося в січні 2013 року.

Напередодні широкоформатного зібрання авторитетних політиків міністр закордонних справ України, чинний голова ОБСЄ Леонід Кожара висловлював сподівання, що засідання відбудеться «плідно, ефективно», а Україна, в свою чергу, «запропонувала для розгляду багато документів». Він повідомив, що під час пленарного засідання обговорять питання, які стосуються діяльності організації, стану виконання пріоритетів з боку українського головування. Серед питань порядку денного – обговорення принципів верховенства права та забезпечення основних прав і свобод людини, утвердження толерантності та недискримінації, захисту прав журналістів.
Проте невдовзі стало відомо, що низка високопосадових політиків вирішила проігнорувати київське засідання. Через незгоду європейських країн і США з відмовою української влади підписати угоду про асоціацію з ЄС та розгоном демонстрації в ніч на 30 листопада свої плани змінив держсекретар США Джон Керрі, який поїхав у Кишинів, відправивши до Києва свого заступника Вікторію Нуланд. Верховний представник ЄС із закордонних справ Кетрін Ештон також відіслала до столиці України замість себе політичного директора служби Хельгу Шмід, пояснивши відсутність раніше запланованими переговорами з керівництвом Сербії та Косово. Відмовилися від участі в саміті міністри закордонних справ Великобританії та Франції Вільям Хейг і Лоран Фабіус. До останнього моменту сумнівався міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, однак все ж вирішив приїхати.
Леонід Кожара, відкриваючи засідання, наголосив, що воно проходить «на тлі мирних публічних демонстрацій у Києві, які підтверджують дотримання Україною прав людини та основоположних свобод, включаючи свободу висловлювань, свободу зібрань та об’єднань». За словами міністра, у національному порядку денному виникає велика кількість гострих політичних питань. Надзвичайно важливо, що всі вони порушуються урядом та опозицією шляхом мирного діалогу без застосування сили або гострої полеміки та без зовнішнього втручання. «Мирний політичний діалог та заходи, здійснювані відповідно до національного законодавства, є єдиним дієвим шляхом, що відповідає інтересам стабільної та процвітаючої України», – підсумував він.
Першим до учасників звернувся Прем’єр-міністр України Микола Азаров. «Тимчасова пауза з асоціацією зумовлена винятково економічними труднощами. Ми зіткнулися з наслідками рецесії, що боляче вдарило по економіці, а також з труднощами в товаро­обігу з сусідами», – заявив він. «Виникло багато проблем, і було прийнято рішення спочатку вирішити ці проблеми, вийти на зростання товаро­обігу й ВВП, а потім продовжити процес, розпочатий у 2010 році», – пояснив присутнім керівник українського уряду.
Масові протести після призупинення євроінтеграції, на думку Миколи Азарова, є нормальним явищем «для демократії, що розвивається, коли люди, незадоволені рішенням уряду, виходять на вулицю». «Ми з розумінням ставимося до цього й робимо все, щоб протести мали мирний характер», – зазначив керівник уряду, побідкавшись перед європейськими політиками, що до протестів, на жаль, долучаються політичні діячі, які використовують їх «як засіб боротьби із законною владою». Звертаючись до учасників засідання, Прем’єр-міністр сказав: «Думаю, колеги з розумінням поставляться до проблем, які виникли, й допоможуть».
Тим часом лідери опозиції Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Олег Тягнибок закликали учасників Ради міністрів ОБСЄ «рішуче виступити проти політичних репресій в Україні, підтримати мирні протести сотень тисяч українців, які виступають за європейський вибір та повагу до своїх прав». «Демократія в Україні перебуває в серйозній небезпеці. Обговорення питань, які по суті є наріжними в діяльності ОБСЄ, стане потужним сигналом Януковичу про те, що він має припинити репресії в країні», – наголошувалося в їхній заяві.
Президент парламентської асамблеї ОБСЄ Ранко Крівокапіч на відкритті зустрічі закликав український уряд та опозицію розпочати політичний діалог за участю демократичних інституцій. «Будівництво демократії буває складним процесом, але немає іншої альтернативи, окрім як вести діалог між урядом, опозицією, демократичними інституціями. Потрібно вводити верховенство права. Я впевнений, що Україна пройде цей шлях», – заявив він.
Заступниця Державного секретаря США в європейських і євразійських справах Вікторія Нуланд у своєму виступі наголосила, що у ці дні за Україною спостерігає весь світ. «Всі принципи й цінності, на яких було засновано цю організацію майже 40 років тому, сьогодні тримаються на ниточці між Майданом і Банковою і по всій країні: суверенітет, свобода вибору, свобода асоціацій і альянсів, свобода зборів і слова, демократія і конституційне врядування, мир і стабільність. Для України це слушний момент піти назустріч прагненням свого народу або ж розчарувати його і піддати ризикові хаосу й насильства».
Стосовно позиції Сполучених Штатів у цій ситуації Нуланд сказала: «Ми стоїмо на боці народу України, який бачить своє майбутнє в Європі й хоче повернути країну до здорового економічного клімату та єдності. Ми віримо в те, що наші спільні з ОБСЄ цінності й принципи пропонують єдиний надійний курс до цього майбутнього: всі сторони мають відмовитися від насильства; ті, хто порушує права людини, повин­ні постати перед судом; має бути визнано фундаментальні свободи слова й мирних зібрань; має бути захищено журналістів; має бути дотримано демократичних законів і верховенства закону». Вона закликала уряд України «прислухатися до голосу його народу, який воліє жити в умовах свободи, можливостей і добробуту» й запевнила, що США підтримуватимуть Україну та працюватимуть з нею на цьому шляху.
Генеральний секретар організації Ламберто Заньєр заявив, що ОБСЄ і він особисто «готові допомогти в налагодженні діалогу між усіма сторонами в ситуації, що нині склалася в Україні». «Діяльність ОБСЄ ґрунтується на мирному діалозі й пошуку спільного знаменника, незважаючи на різні політичні позиції», – додав він. Однак згодом, під час підсумкової прес-конференції Ламберто Заньєр та Леонід Кожара заявили, що не вбачають необхідності в посередництві організації у врегулюванні політичної кризи в Україні та надсиланні місії спостерігачів до країни. На їх переконання, ситуація має бути врегульована шляхом внутрішнього діалогу, можливості для якого ще не вичерпалися.
«Я ніколи не говорив про якусь спеціальну місію ОБСЄ. Я не знаю, звідки ви це взяли», – заявив генсек організації. При цьому він зазначив, що у разі необхідності та відповідної пропозиції з боку України ОБСЄ зможе допомогти у врегулюванні кризи. «Якщо зацікавлені сторони вважатимуть, що їм необхідні підтримка, заохочення або якісь інші способи допомоги в цьому процесі, то ОБСЄ, звичайно, не буде стояти осторонь цього», – зазначив він, додавши, що на нинішньому етапі він не вважає таке сприяння необхідним. Зі свого боку, Леонід Кожара підкреслив, що можливості для діалогу, який слід розпочати, ще не вичерпані, й про інші формати поки зарано говорити.
Засідання не обійшлося без порушення питання щодо можливості виконання своїх обов’язків представниками засобів масової інформації. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович на брифінгу заявила: «Насильство щодо журналістів не може й не має бути допущене в регіоні ОБСЄ. Я довіряю українській владі, що вона швидко розслідує напади й зробить все можливе, аби убезпечити представників ЗМІ, особливо під час масових подій». Вона висловила сподівання, що винні будуть покарані й постануть перед судом. У свою чергу, заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд сказала: «Дуже важливо, щоб усі, хто підтримує свободу, демократію, відкритість і прозорість, виступили за дотримання прав журналістів на просторі ОБСЄ».
Не втримався від коментаря щодо ситуації в Україні й глава МЗС РФ Сергій Лавров. Він назвав істерикою реакцію західних країн на відмову України підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. «Ця ситуація пов’язана з тією істерикою, яку деякі європейці зчинили у зв’язку з тим, що Україна, користуючись своїм суверенним правом, вирішила на цьому етапі не підписувати якусь угоду», – сказав він. Водночас керівник зовнішньополітичного відомства Росії ще раз озвучив позицію своєї країни: «Ми формуємо її дуже просто: це суверенний вибір України – підписувати чи не підписувати цю угоду. Залежно від того, який вибір зробить Україна, ми будемо оцінювати наслідки цього вибору для себе і, природно, робити висновки».
Виступаючи на заключному засіданні, Леонід Кожара високо оцінив конструктивну атмосферу зустрічі: «Радий, що нам вдалося дійти консенсусу з низки важливих рішень. Ми підтверджуємо свою глибоку прихильність до процесу «Гельсінкі+40» і продовжуватимемо працювати разом у напрямі зміцнення ефективності та дієвості ОБСЄ, наближаючись до відзначення 40-річчя Гельсінського заключного акта». Міністр наголосив, що в заяві, яка стосується придністровського врегулювання, міститься «сильний сигнал щодо нашої спільної рішучості досягти прогресу» у всеосяжному вирішенні цієї проблеми. Міністри також позитивно оцінили нову динаміку в двосторонньому діалозі на вищому рівні між Азербайджаном і Вірменією.
Шляхом консенсусу були прийняті важливі рішення у військово-політичному вимірі, зокрема, з питань нерозповсюдження зброї масового знищення і транснаціональних загроз. Глави делегацій країн – учасниць ОБСЄ привітали прийняття першого пакету заходів зі зміцнення довіри з метою зниження ризиків конфлікту, пов’язаних з використанням інформаційних і комунікаційних технологій. В економіко-довкільному вимірі були схвалені рішення, спрямовані на зменшення негативного впливу енергетичної діяльності на довкілля та захист енергетичних мереж від природних і техногенних катастроф. Уперше за три роки прийняли рішення, які спрямовані на захист свободи думки, совісті, релігії чи віросповідань, а також щодо поліпшення становища ромів та сінті в регіоні ОБСЄ. «Прийнявши після значної перерви рішення у сфері людського виміру, ми продемонстрували, що ОБСЄ залишається актуальною у всіх без винятку вимірах безпеки», – підкреслив Леонід Кожара, а також привітав готовність ОБСЄ активізувати зусилля в боротьбі з торгівлею людьми.
Загалом за підсумками київської зустрічі було прийнято консенсусом 13 документів при двох відхилених, що засвідчило високу якість їх підготовки Україною. Невирішеними лишилися питання щодо Афганістану та безпеки журналістів. Останнє заблокувала російська делегація. «Ми особливо розчаровані тим, що Росія стала єдиною країною, яка не захотіла приєднуватися до декларації про неприпустимість насильства щодо журналістів. Це втрачена можливість нашої зустрічі в Києві», – виступаючи перед закриттям конференції, заявив представник США при ОБСЄ Деніел Баєр.
Під час заключної прес-конференції Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр сказав: «Засідання сприяло формуванню довгострокового порядку денного Організації. Ми продовжуємо будувати справжню євроатлантичну та євразійську спільноту безпеки без розподільчих ліній. З нетерпінням очікуємо продовження нашої роботи з цього питання під час майбутнього головування Швейцарії та Сербії, відповідно, у 2014 та 2015 роках».