№12(23)(2013)

Про бюджет-2014 розмови велися, починаючи з вересня, відколи уряд мав би внест­и кошторис країни на розгляд парламенту. Цю процедуру начебто було дотримано, а начебто й ні, оскільки документ передали до Верховної Ради вчасно, але без оприлюднення одразу ж відкликали на доопрацювання.

Уряд доопрацьовував проект аж до середини грудня. Затягування з розглядом головного фінансового документа держави час від часу давало приводи для різноманітних здогадок і припущень, а також взаємних звинувачень прибічників і супротивників чинної влади щодо махінацій навколо цифр. Ділові кола висловлювали занепокоєння. Зокрема, Економічна рада громадських організацій та галузевих асоціацій бізнесу, УСПП виступили із заявою, у якій висловили стурбованість гальмуванням підготовки проекту державного бюджету на 2014 рік. «Він обов’язково має бути прийнятий до нового року. Оскільки якісний, збалансований бюджет країни є основою довіри інвесторів, орієнтиром для промисловців і підприємців у плані формування власної фінансової політики», – наголошували громадські діячі, економічні експерти та представники реального сектору економіки.

Лідер парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов упевнено називав дату ухвалення кошторису держави – 17 грудня. До цього дня, за його даними, Кабінет Міністрів підготує держбюд­жет на 2014 рік і подасть його до Верховної Ради, оскільки це доручення Президента України. Менш оптимістичним був Голова Верховної Ради України Володимир Рибак. Він припустив, що у 20-х числах грудня показники бюджету будуть хоча б узгоджені, і тоді уряд представить його проект у парламенті. Проте за нинішньої ситуації документ навряд чи вдасться ухвалити, тому фінансування в першому місяці 2014 року доведеться здійснювати за показниками січня 2013 року.
Передбачення спікера виявилися близькими до істини. На засіданні 18 грудня уряд схвалив проек­т держбюджету-2014. Представляючи докуме­нт, Прем’єр-міністр Микола Азаров назвав його «реалістичним і збалансованим». Водночас він зауважив, що це «напевно, найважчий з 19-ти бюджетів, у прийнятті яких я брав участь». За словами керівника уряду, головну увагу в новому бюджеті приділено вирішенню саме соціальних питань, а також розширенню бюджетної підтримки соціально-економічного розвитку регіонів, відновленню економічного зростання та конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, у тому числі через стимулювання модернізації реального сектору, поліпшення інвестиційного та бізнес-клімату.
Прем’єр наголосив, що у проекті державного бюджету України на 2014 рік передбачено в повному обсязі кошти на продовження реалізації соціальних ініціатив Президента України, зокрема в сфері пенсійного забезпечення, які були запроваджені ще в 2012 році. Заплановано збільшення розміру стипендії для студентів-відмінників вищих навчальних закладів, яке залежатиме від рівня акредитації та освітньо-кваліфікаційного рівня вишу і, відповідно, коливатиметься від 70 до 120 грн.
Вперше в проекті бюджету на 2014 рік передбачені кошти місцевим бюджетам на додаткові виплати медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги. На це виділено приблизно 400 млн грн; 625 млн грн виділяють на придбання машин швидкої допомоги, 300 млн грн – на забезпечення служби швидкої медичної допомоги медикаментами та виробами медичного призначення. На продовження реформи системи охорони здоров’я, за словами Миколи Азарова, передбачено додатково 700 млн грн, з яких 300 млн грн – для заохочення медичних працівників, що надають первинну медичну допомогу, за обсяг та якість виконаної роботи. 1 млрд грн виділяється на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт і придбання обладнання для високоспеціалізованих медичних закладів.
Глава уряду повідомив, що загальний ресурс місцевих бюджетів порівняно з 2013 роком збільшено на 15 млрд грн, зокрема для забезпечення виплати підвищеної заробітної плати, оплати енергоносіїв та реалізації регіональних програм. На виконання доручення Президента України вперше передбачено 594 млн грн на розширення мережі дошкільних навчальних закладів, модернізацію дитячих спортивних майданчиків загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів. Державний фонд регіонального розвитку збільшено порівняно з 2013 роком майже в чотири рази. Загалом інвестиційний ресурс для соціально-економічного розвитку територій у наступному році складе майже 16 млрд грн. Державні капітальні видатки порівняно з 2013 роком збільшено на 2 млрд грн. Крім того, на реалізацію Державної програми активізації економіки передбачено надання державних гарантій обсягом 50 млрд грн.
19 грудня парламентарії прийняли постанову про особливості процедури розгляду і прийняття проекту закону про Державний бюджет України на 2014 рік. Нею передбачено, що представлення проекту закону у Верховній Раді відбудеться 19 грудня 2013 року. Сам розгляд законопроекту народними депутатами, формування пропозицій до нього і подання їх Комітету з питань бюджету вирішили обмежити терміном не пізніше 8 січня 2014 року, а ті пропозиції, що надійдуть після зазначеної дати, профільним комітетом не розглядатимуться. Після цього Комітет з питань бюджету за участю уповноважених представників Кабінету Міністрів має підготувати пропозиції та подати їх на розгляд Верховної Ради до 10:00 16 січня 2014 року, яка цього ж дня має розглянути проект і прийняти його в цілому.
Проект бюджету у Верховній Раді представив перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський. Урядовець поінформував про основ­ні чинники, які вплинули на формування державного бюджету на наступний рік, а також про основ­ні макропоказники, закладені в ньому. Зокрема, Кабінет Міністрів пропонує прийняти бюджет-2014 з доходами 392,404 млрд грн і витратами 447,294 млрд грн. Точніше, відповідно до ст. 1, доходи мають скласти в сумі 392 404 327,7 тис. грн, у тому числі доходи загального фонду держбюд­жету – 347 515 815 тис. грн і доходи спеціального фонду – 44 888 512,7 тис. грн. Витрати пропонується встановити в сумі 447 294 687,9 тис. грн, у тому числі загального фонду – 401 113 217 тис. грн і спецфонду – 46 181 470,9 тис. грн. Граничний обсяг дефіциту держбюджету урядовці запропонували встановити в сумі 59 547 235 тис. грн, у тому числі граничний розмір дефіциту загального фонду – 53 548 652,3 тис. грн та спецфонду – 5 998 582,7 тис. грн. Граничний розмір держборгу на 31 грудня 2014 року мав би скласти 580 066 966 тис. грн.

З липня 2014 року запропоноване збільшення мінімальної заробітної плати на 2,56 %, або на 32 грн, до 1250 грн. При цьому з 1 січня 2014 року уряд пропонує залишити розмір мінімальної зарплати на рівні, встановленому з грудня 2013 року – 1218 грн. З 1 жовт­ня 2014 року мінімальну заробітну плату планується підвищити до 1301 грн. У погодинному розмірі мінімальну зарплату пропонується встановити з 1 січня – 7,3 грн, з 1 липня – 7,49 грн, з 1 жовтня – 7,8 грн. Прожитковий мінімум при цьому хочуть збільшити з липня 2014 року на 2,56 %. Процедура зростання розміру прожиткового мінімуму має пройти також в три етапи: з 1 січня – 1176 грн, з 1 липня – 1207 грн, з 1 жовтня – 1256 грн.
Для дітей віком від 6 до 18 років розмір прожиткового мінімуму планують збільшити на 597 грн, пропорційно збільшаться соціальні та пенсійні виплати. Щомісячна допомога на дітей, що перебувають під опікою чи піклуванням, у 2014 році в середньому має збільшитися: на дітей до 6 років – на 159 грн, до 2113 грн на місяць; на дітей віком від 6 до 18 років – на 200 грн, до 2633 грн; щомісячна допомога на дітей-інвалідів у середньому збільшиться на 100 грн на місяць; щомісячні виплати інвалідам з дитинства зростуть у 2014 році в середньому на 127 грн. Так, розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, у тому числі і максимальний, збільшуватиметься в 2014 році на кожну дитину віком від 3 до 13 років на 250 грн, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років – на 500 грн.
При цьому детальніше вивчення проекту засвідчує, що урядовці в клопотах про соціальне забезпечення громадян не забули і про власні потреби. На Верховну Раду та апарат Державного управління справами витрати складуть відповідно 920 млн грн і 1 млрд 268 млн. Санаторії для депутатів та їх помічників обійдуться у 81 млн грн. Також планується збільшити фінансування на участь внутрішніх військ МВС в охороні громадського порядку. Порівняно з нинішнім роком воно зросте до 1,382 млрд грн. Окрім того, на 2 млрд грн (до 18 млрд) планують збільшити витрати на Міністерство внутрішніх справ.
Разом з тим проект державного бюджету на 2014 рік після оприлюднення показників одразу ж став об’єктом критики як з боку прихильників влади, так і її опонентів. Це дає підставу припускати, що зазначені терміни ухвалення документа навряд чи будуть дотримані. Сумніви щодо цього вже висловлював Голова Верховної Ради, який завчасно називав початок лютого датою остаточного прийняття бюджету-2014.

Народний депутат від фракції «УДАР», колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник переконаний, що проект бюджету, в якому закладені такі показники, треба повернути до Кабміну для докорінної переробки. «Документ підготовлено з таким дисбалансом, при якому він перестає виконувати свою функцію – забезпечувати рівновагу в країні», – вважає заслужений економіст України.
За оцінкою Віктора Пинзеника, 100 млрд грн, або кожна четверта гривня передбачених законом видатків загального фонду, не має джерел доходів. Серед складових вказаного 100-мільярдного дисбалансу економіст назвав зазначений у статті першій розмір дефіциту майже в 60 млрд, завищені на 20 млрд доходи та 20 млрд, які йдуть поза рахунком видатків на закриття «дірок» «Нафтогазу України» і поповнення статутного фонду Українського банку реконструкції та розвитку безпосередньо цим структурам. Крім того, він нагадав про існування 50 млрд грн державних гарантій за кредитами, значна частина яких ляже додатковим тягарем на бюджет.
Віктор Пинзеник переконаний, що виправити дисбаланс у підготовленому проекті бюджету неможливо: «Країні потрібен новий бюджет, що базуватиметься на корекції податкової політики, усуненні різного роду схем і офшорів, та політики видатків. «Годувати» далі країну боргами та наростаючими ризиками дисбалансів уряд не має права».

Не сподобалося затягування з розглядом головного фінансового документа держави й перенесення термінів його прийняття на наступний рік і Президентові України Віктору Януковичу. Він провів нараду з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим та Головою Верховної Ради Володимиром Рибаком, де одним з головних питань стало саме прийняття державного бюджету на 2014 рік. Під час наради глава держави наголосив: «Такого в нас ще не було, коли вже бюджет готовий і держава чекає фінансування, а ми ще не маємо цього документа». Президент висловив невдоволення тим, що депутати, не затвердивши основного фінансового документа держави, пішли відпочивати. На його думку, можна було б продовжити парламент­ську сесію і на цьому тижні «не відпочивати, а працювати». «До речі, так ми завжди робили. В останній тиждень перед новим роком ми приймали бюджет», – сказав він.
Тим часом депутат фракції Партії регіонів Григорій Смітюх у зриві бюджетного процесу звинуватив опозицію, яка блокувала парламе­нт. А тепер, за його словами, Верховна Рада не спроможна зібратися й опрацювати проект бюджету за найближчі два тижні, бо багато депутатів вже виїхали на святкування до Європи. Але депутат не вважає трагедією, що країна входить у новий рік без бюджету. «Значно важливіше те, що ми входимо у новий рік з чітким уявленням про державний бюджет. З цим ніхто не сперечатиметься», – резюмував він.