№12(23)(2013)

За останні роки серед наших громадян дуже великої популярності набуло звернення щодо захисту своїх прав до Європейського суду з прав людини. Сьогодні велика кількість професійних практикуючих юристів та адвокатів пропонують таку послугу. Чому ми з вами багато років навіть не чули про цей Європейський суд, який ще й захищає права? Відповідь проста. Багато громадян, звертаючись до національних судів зі своїми проблемами, не отримували рішень, на які розраховували. Звісно, не буває такого, що дві сторони задоволені прийнятим рішенням. Пам’ятаю одну міжнародну конференцію, де колишній голова земельного суду Німеччини сказав, що його головним завданням на посаді судді було вирішення справи так, щоб обидві сторони, які звернулися, залишилися задоволені рішенням суду. Можна принагідно згадати й Сполучені Штати Америки, де не може бути різних рішень з одного й того самого питання, тобто суди вирішують питання та застосовують закон в одній площині. Якби суддя прийняв рішення, яке відрізнялося б від таких самих рішень його колег, до нього були б застосовані спеціальні заходи покарання та проведено службове розслідування.

Шановні колеги та читачі, я підводжу вас до думки, що багато громадян, звертаючись до українських судів, просто не отримали справедливості чи компенсації, на які розраховували. Саме це спонукає нас шукати правди в апеляційній та касаційній інстанціях. А потім ми дивуємося, чому наші національні суди такі завантажені. Інколи я приходжу до суду на призначену годину (наприклад, на 10:00), а в зал засідань заходжу о 17:00–18:00. Я не можу зрозуміти: це завантаженість чи невміння організувати робочий процес? Чи є інші причини того, що рішення суду потім місяцями й роками оскаржують у різних інстанціях. Можливо, саме національні суди спонукають нас звертатися до Європейського суду з прав людини за захистом та пошуком правди? Чи навпаки – ми з вами винні, ми самі вигадуємо безпідставні позовні заяви й додаємо роботи нашим національним судам?

Щодо підготовки до боротьби в Європейському суді з прав людини, хочу зупинитися на основних моментах. Якщо національний суд, до якого ви зверталися, не задовольнив ваших вимог, чи рішення, яке ви отримали, несправедливе або незаконне на ваш погляд, ви маєте право його оскаржити в апеляційній інстанції. Хоча ніхто не може гарантувати, що на цьому етапі ви отримаєте бажаний результат. Потрібно звертатися до касаційної інстанції. Але, як було сказано вище, не буває двох задоволених сторін у справі, тому й виникає запитання: що робити далі? Як відстоювати свої інтереси, якщо пройшов усі національні суди, а вирішення проблеми не знайдене? Звісно, багато залежить від закону та суб’єктивної думки конкретного судді.

Як бачимо, перед тим як звертатися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), потрібно пройти всі ланки національних судів. Лише після цього ви маєте повне право подати позов, зібравши перед цим всі три рішення, а саме рішення першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Для цього лише слід оплатити судовий збір та написати заяву на отримання рішення першої інстанції. Із заявою ви звертаєтеся до архіву, де отримаєте документи, які в обов’язковому порядку необхідно додати до заяви в ЄСПЛ.

Незважаючи на те що ЄСПЛ знаходиться в Страс­бурзі, заяву можна писати українською мовою у вільній формі, стисло описавши ситуацію та долучивши рішення національних судів. Важливо звернутися до суду впродовж шести місяців з моменту вашого ознайомлення з рішенням касаційної інстанції. Дозволено надсилати заяву факсом або електрон­ною поштою, але необхідно обов’язково її продублювати, надіславши поштою. Якщо ви вільно володієте англійською чи французькою, можете оформити заяву цими мовами, оскільки це офіційні мови
ЄСПЛ.
У заяві важливо стисло, але зрозуміло вказати подробиці та причину вашого звернення, зазначити, куди ви зверталися за захистом своїх прав. Заяву потрібно підписати особисто, в тому випадку, якщо це робить ваш представник, в обов’язковому порядку до заяви додається довіреність. ЄСПЛ вам повідомить, що заява отримана; їй буде присвоєно номер, який використовуватиметься до кінцевого розгляду справи по суті. Після того як ваша заява опиниться на розгляді в ЄСПЛ, секретаріат ЄСПЛ може надіслати вам запитання, на які слід своєчасно відповіс­ти, оскільки від цього залежить результат розгляду справи. До речі, в ЄСПЛ працює багато наших співвітчизників (приблизно 21 юрист). Засідання суду відбуваються у відкритому режимі, тому кожен бажаючий може бути присутнім на них (для цього на офіційному сайті ЄСПЛ можна заповнити спеціальну анкету та отримати відповідь, чи дозволено вам бути присутнім).
Зазвичай всі рішення у справах готують помічники суддів, які в багатьох випадках лише ставлять свій підпис під ними. Розгляд справ у Європейському суді з прав людини безкоштовний, вам лише потрібно сплатити за поштові послуги з відправки заяви. Якщо ви бажаєте впевнитися, що заява надіслана факсом успішно, ви можете скористатися номером телефону суду ЄСПЛ, за яким вам нададуть інформацію з цього приводу (мовного бар’єру не буде, оскільки там спілкуються українською й російською мовами).
Принагідно відзначу, що приблизно 70 % заяв, що надходять до ЄСПЛ, повертають авторам. Причин кілька: оформлення заяви, строки її подання та, звичайно ж, її суть. Багато уваги приділяється тому, щоб на першому етапі відсіяти ті заяви, що не відповідають вимогам та критеріям. Якщо вам все ж пощастило й справа була розглянута в ЄСПЛ, вам буде про це повідомлено на поштову адресу.
Як на мене, незалежно від отриманого результату з ЄСПЛ, саме звернення до цієї інстанції – вже велика справа та перемога. Можливо, це перемога над самим собою, бо ви наважилися й повірили, що ваша заява нарешті буде почута в далекому Страсбурзі, і крапка в справі нарешті буде поставлена. Безумовно, шлях до Європейського суду з прав людини нелегкий та довгий, але якщо ви впевнені, що іншої дороги для відновлення своїх законних прав у національних судах немає, – вперед!

Бажаю успіху та вдалого вирішення усіх ваших справ незалежно від суду та країни його місцезнаходження.