№1(24)(2014)

Для української адвокатури 2013 рік був ознаменований впровадженням обов’язкового підвищення кваліфікації.

Звісно, багато адвокатів були проти таких заходів, оскільки давалася взнаки зайнятість, постійні судові засідання та інші робочі питання, які можуть раптово виникнути. Але проходження такої процедури чітко закріплено в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-17, в якому зазначено, що адвокат протягом року має обов’язково підвищити кваліфікацію. Для отримання сертифіката потрібно в обов’язковому порядку набрати необхідну кількість балів.

Можливо, для когось ця процедура видається марною витратою часу, який можна було б використати продуктивніше: наприклад, підготувати черговий позов чи заперечення для клієнтів або інші важливі процесуальні документи. Але 2013 рік багато змінив в українському законодавстві, і проведення різних семінарів та круглих столів стало не просто формальністю, а й необхідністю. Раніше для суддів та прокурорів існували обов’язкові курси з підвищення кваліфікації. Досить часто тільки призначеного суддю обов’язково відправляли на курси підвищення кваліфікації, а вже потім він приступав до виконання свої безпосередніх обов’язків. Крім того між прокурорами та суддями постійно відбувалися круглі столи та семінари щодо розслідування тих чи інших справ або використання деяких норм права.

Через відсутність таких обов’язкових курсів не відбувалося належного розвитку адвокатської діяльності. Тому адвокатам доводилося самостійно займатися підготовкою та розбиратися в усіх змінах та прогалинах законодавства. Проте інколи на судових засіданнях та перед кваліфікаційними комісіями поставали питання щодо професійного рівня їх підготовки. Наприклад, адвокат не володів належною мірою тією чи іншою нормою права або не знав, як поводити себе в певних ситуаціях, що «кидало тінь» на всю адвокатську спільноту та тих, хто безпосередньо брав участь у видачі адвокатських свідоцтв.

Проте, на щастя, можна знайти вихід з кожної ситуації, і навіть у вирішенні питань щодо професійної підготовки адвокатів. Звичайно, набуті знання в університеті, академії та під час вирішення різних справ – це добре, але часто ми забуваємо, що правознавство, як будь-яка інша наука, не стоїть на місці і постійно розвивається. Я сам ловив себе на думці, що в деяких ситуаціях я як адвокат не міг знайти оптимальних шляхів виходу із ситуації та прийняти рішення, які б повністю задовольняли інтереси мого клієнта.

Тому підвищення кваліфікації адвокатів, яке відбувається з початку 2013 року, розпочинає нову еру в підготовці дійсно професійних кадрів, підвищуючи рівень знань, щоб ми з вами були на одному щаблі не тільки з судом, прокуратурою чи міліцією, а, передусім, на тому високому щаблі знань і досвіду, який дійсно повинен мати професійний та практикуючий адвокат.

За 2013 рік відбулося багато різних семінарів, круг­лих столів, практикумів, на яких обговорювалися найважливіші теми, що турбували сучасну адвокатуру. Шалено популярними стали семінари, присвячені застосуванню Кримінально-процесуального кодексу України, через велику кількість внесених у нього змін. Також однією з найпопулярніших тем було оскарження рішень у Європейському суді з прав людини. На сьогодні це дуже актуально, тому було особливо цікаво слухати дискусії з приводу процедури та пакету необхідних для подання документів.

Семінари та круглі столи завжди відбувалися з заповненими залами, оскільки адвокати зрозуміли, що високий рівень знань та кваліфікації необхідний не лише для власного професійного розвитку, а й для успішного вирішення заплутаних справ та блискучих виступів у суді.

До позитивних характеристик проведених семінарів слід зарахувати можливість поставити будь-які запитання та отримати кваліфіковану відповідь від відомих правників, практикуючих суддів, науковців. Отже, відвідування кожного такого заходу дає можливість не лише вислухати, а й обговорити у формі дискусії всі проблемні для сучасної адвокатури запитання, починаючи від організаційних і закінчуючи правовими колізіями. Протягом кожного семінару виставляються бали, кількість яких залежить від тривалості самого семінару; якщо семінар триває три години, то це чотири академічні бали відповідно. Нагадаю, щоб отримати свідоцтво про підвищення кваліфікації за рік потрібно набрати мінімум 10 балів. Після закінчення кожного семінару учаснику видається відповідний іменний сертифікат, де вказана кількість годин, назва заходу та ким він був організований. Якщо ви успішно відвідували семінари та набрали необхідну кількість балів, то успішне складання звіту та отримання свідоцтва про підвищення кваліфікації вам гарантовано.

Мені як постійному слухачу таких семінарів дійсно було приємно та цікаво брати в них участь, оскільки я мав можливість послухати не тільки своїх колег – адвокатів з досвідом і початківців, – а й почути думки професійних суддів та науковців, які також раді можливості постійного спілкування з адвокатурою для запобігання правовим колізіям і непорозумінням, які можуть виникати у майбутньому. Також зазначу, що я з цікавістю слідкую за проходженням заходів з підвищення кваліфікації для адвокатів для того, щоб завжди бути в курсі останніх подій, які відбуваються у бурхливому правовому світі.

На мою думку, підвищення кваліфікації адвокатів стало новим етапом у розвитку української адвокатури, що дало можливість всім бажаючим вислухати та висловити свої думки, поспілкуватися з колегами та знайти вирішення тієї чи іншої проблеми.