Газова суперечка між Україною та Росією все ще далека від свого завершення: переговори зайшли у глухий кут, рахунки залишаються неоплаченими, а поставки голубого палива з Росії призупинені. Врешті-решт Україна вирішила перенести вирішення цього конфлікту до найбільш авторитетного судового органу світу – Стокгольмського арбітражу, який і має винести остаточний вердикт по газовим «розбіркам» двох найбільших країн Європи. Однак, враховуючи особливості судової практики, розраховувати на швидкий розгляд цієї справи не доводиться. Разом з тим, Україна не може довго обходитися без необхідних об’ємів палива, тому саме пошук альтернативних енергетичних джерел став одним з пріоритетних напрямків роботи діючого українського уряду.
Результат такої роботи був представлений на розгляд громадськості на початку липня Міністерством фінансів України. На думку вітчизняних фінансистів, які згідно з офіційним формулюванням співпрацювали з «зацікавленими міністерствами та відомствами», наразі для України найбільш реальним виглядає розвиток 8 основних альтернатив російському газу, кожен з яких має свої переваги та недоліки.
1. Біопаливо. Сьогодні цей вид палива в Україні використовується лише при опалюванні деяких бюджетних установ, однак на думку чиновників, подібний підхід до виробництва електроенергії та тепла можна розповсюдити також і на невеликі населені пункти з населенням до 20 тис. осіб. В таких місцях для опалення найчастіше використовуються газові котли, які, за переконанням мінфінівців, можна оперативно перевести на біологічно активні види палива.При цьому чиновники розраховують, що окрім практичної користі, реалізація цього проекту позитивно сприятиме розвитку в українських селах логістичних систем, складського господарства, транспортної та соціальної інфраструктури. Також у міністерстві підрахували, що при виробництві сировини для біопаливау нагоді стануть землі, малопридатні для сільського господарства – загальна їх площа в Україні складає 8 млн. га.
2. Власний видобуток природного газу. На думку чиновників Мінфіну, сьогодні Україна має чудову нагоду нарешті почати розробку 43 газоконденсатних нафтогазоносних родовищ, що були знайдені у центральній частині Дніпровсько-Донецької впадини у минулих роках. Втім, при цьому глибина кожного з цих родовищ перевищує 5 кілометрів, що вимагає використання технологій глибинного буріння, а це у свою чергу суттєво підвищить і собівартість видобутку такого газу.
3. Водовугільне паливо. Даний вид палива добувається шляхом змішування подрібненого кам’яного вугілля, води та спеціального пластифікатору та використовується на об’єктах теплової енергетики у якості екологічної заміни мазуту та природного газу. Виробництво водовугільного палива є безвідходним, тому завдяки введенню такої технології не тільки зменшиться об’єм шкідливих викидів в атмосферу, а й суттєво – до 50% – знизиться собівартість виробництва палива. Однак при цьому, для використання водо вугільного палива енергетичним підприємствам необхідно буде виділити додаткові території під резервуари зі змішування сумішей та використовувати при цьому конкретні марки вугілля.
4. Використання електроенергії у нічний час для акумуляції тепла. Даний метод передбачає створення автономних систем опалювання будівель на базі теплоакумуляторів. За підрахунками Мінфіну, впровадити таку технологію можна за 25-30 робочих днів, при тому, що гарантована експлуатація подібних систем складає 30 років при окупності проекту за 2-3 роки. Такий підхід широко використовується у багатьох розвинених країнах світу, завдяки цьому споживачі отримують можливість збалансувати добові коливання при виробництві електричної енергії. Електростанції працюють цілодобово, однак у нічний час електроенергія використовується у значно менших об’ємах, що можна використати з метою опалювання будинків. При цьому, важливе значення матиме модернізація електричних мереж по всій країні, які можуть не витримати серйозних акумулятивних навантажень.
5. LNG-термінал (морський термінал по прийому зрідженого газу). Не зважаючи на феєричну історію з LNG-терміналом, командою Януковича та «лижним інструктором», вітчизняні чиновники не поспішають остаточно відмовлятися від даної ідеї. За підрахунками експертів, вартість зрідженого газу для України становитиме приблизно 380 доларів за тисячу кубометрів, що суттєво перевищує ціну російського газу, який Україна розраховує купувати не більше ніж за $300. Також цей проект не є короткостроковим, адже лише на розробку його техніко-економічного обґрунтування, проведення тендерів на будівництво, переговори з постачальниками, а також з Туреччиною, щодо транзиту через протоку Босфор, за нинішніх умов може знадобитися не менше року.
6. Синтез-газ SG, Синтез-газ (горючий газ), Синтез-газ SNG. Синтез-газ добувається шляхом конверсії вугілля, з якого можна синтезувати різні енергетичні ресурси, в тому числі нафту та газ. Основним перевагами такої пропозиції є відносна дешевизна кам’яного вугілля, наявність серйозної сировинної бази в нашій країні, а також можливість швидкого заміщення імпортованого природного газу. З іншого боку подібна методика є надзвичайно шкідливою у плані екології, що, враховуючи намагання України вводити на власних підприємствах європейські стандарти, вимагатиме закупівлю та встановлення додаткового фільтраційного обладнання, що можуть собі дозволити далеко не всі вітчизняні виробники. Крім того, не кожне українське підприємство зможе працювати на такому виді палива, для цього їх також доведеться модернізувати.
Для подальшої розробки усіх вказаних напрямів Мінфін збирається створити робочу групу на чолі з Міністерством регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України. Головним завданням цієї групи буде пошук та розробка реальних проектів з заміщення імпортованого газу, які можна було б втілити у найкоротші терміни. Коли робоча група власне буде створена, та чи варто найближчим часом очікувати від неї якихось конкретних пропозицій поки що достеменно невідомо. Очевидно лише одне: на даному етапі розвитку української промисловості відмовитися від російського газу Україна не здатна, тому домовлятися з «Газпромом» все-таки доведеться.
