Так, у Законі України «Про іпотеку» визначено, що «іпотека – вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом».
У свою чергу, житловий іпотечний кредит —кредит, виконання своїх зобов’язань за яким позичальник забезпечує іпотекою нерухомого майна житлового призначення (крім об’єктів незавершеного будівництва), тобто віддає це майно в заставу. Такий кредит можуть видати позичальникові в тому разі, якщо він купує нерухоме майно житлового призначення на ринку нерухомості. До житлових іпотечних кредитів також прирівнюють кредити, видані позичальникові для будь-яких інших потреб, якщо він бере ці кредити, віддаючи в заставу нерухоме майно житлового призначення.
За інформацією, розміщеною на сайті ТСН у 2013 році « банки кредитують активніше, ніж у попередні роки. Так, за 10 місяців загальний обсяг кредитів бізнесу і населенню за даними балансів банків зріс на 7,2%.
У 2013 році зберігається низьким рівень процентних ставок на міжбанку - 3-4% порівняно з 10-11% у відповідному періоді 2012 року. Українці кредитуються переважно в національній валюті. І це, на думку керівництва Національного банку України , істотно знижує ризик позичальників.
На сьогодні у Верховній Раді пропонують новий спосіб вирішення проблеми непогашення іпотеки.
Зокрема, неплатоспроможним позичальникам хочуть дати можливість відмовитися від погашення кредиту за умови передачі банку у власність житла, яке перебуває в заставі.
Відповідного до внесеного Олександром Фельдманом законопроекту, позичальник може звернутися в банк за власним бажанням і передати кредиторові предмет іпотеки. Після цього банк повинен перестати нараховувати відсотки за кредитом, штрафи і пеню, а заборгованість за кредитом повинна вважатися погашеною за рахунок вартості предмета іпотеки. Кредит вважатиметься погашеним, якщо вартість квартири буде меншою за суму позики і навіть якщо більшою.
"Якщо позичальник не може виплачувати кредит, зазвичай предмет іпотеки продається з аукціону. У випадку перевищення заборгованості над ціною продажу різниця становить суму, яку позичальник зобов'язаний сплачувати до моменту її повного погашення. Тобто позичальник, на відміну від фінансової установи, несе ризик зменшення ринкової вартості предмета іпотеки на момент її реалізації у порівнянні з моментом виникнення іпотечних зобов'язань",- говорить автор законопроекту нардеп від ПР Олександр Фельдман.
Однак, на думку банкірів, такий підхід не вирішить всіх проблем з погашенням кредитів. "Якщо перекласти проблеми позичальників на банк, то це не прибере ризики з економіки. Має бути інше рішення. Наприклад, у США під час кризи в минулому столітті рефінансуванням проблемних кредитів почали займатися в спеціальному державному агентстві",- говорить директор департаменту роздрібного бізнесу одного з найбільших банків.
"З точки зору захисту клієнтів це цікавий хід. По суті, у сформованій ситуації це стане узаконенням існуючої на ринку практики. Зараз можливості стягнення залишку суми кредиту з доходів клієнта або його іншого майна дуже обмежені через існування тіньової економіки",- зазначив директор роздрібного бізнесу Альфа-банку Піотр Качмарек.
Однак юристи сумніваються у правомірності таких пропозицій. На їх думку пропоноване право іпотекодавця припинити кредитне зобов'язання в односторонньому порядку шляхом передачі банку предмета іпотеки не відповідає природі кредитного договору. За таким договором банк видає позичальнику грошові кошти, які позичальник потім зобов'язується повернути. Таким чином кредитні установи затверджують свої бюджети і формують стратегію роботи. «Надавши позичальнику таке право, законодавець порушить права банків на належне виконання зобов'язань боржниками».
