На початку цього року набув чинності новий ЗУ "Про Вищу раду правосуддя", який наділяє ВРП певним колом повноважень, необхідних для реалізації завдань, поставлених перед даним органом, та досягнення цілей судової реформи.
Разом з тим, серед юридичної спільноти чомусть нерідко можна зустріти дві абсолютно полярні точки зору з приводу мети діяльності ВРП: дехто вважає, що Рада перетвориться в каральний орган, що працюватиме над очищеннм влади, а інші вважають, що ВРП захищатиме виключно інтереси суддів.
На моє особисте переконання, не можна вважати ВРП каральним органом. Рада є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського самоврядування. Саме Рада має стати взірцем прозорості, доброчесності та законності у судовій системі, покликаним забезпечити незалежність, відповідальність, підзвітність перед суспільством та високу професійність всіх служителів Феміди, оновлення та самоочищення суддівського корпусу.
Судді, які будуть обрані членами ВРП, мають працювати на суддів задля досягнення колективної спільної мети – захисту суддівської незалежності, оновлення суддівського корпусу, належного бюджетного фінансування та забезпечення відповідної матеріально-технічної бази для функціонування судів.
Але перед усім необхідно повернути довіру суспільства до суду.
Закон наділяє Раду певними повноваженнями, правильна реалізація яких надасть змогу одночасно викоренити негативні явища, притаманні судовій системі, і захистити судову владу, зміцнити її авторитет.
